IN MEMORIAM: помер український скульптор Володимир Мельниченко

19 квітня на 92-му році життя помер український художник, скульптор, архітектор Володимир Мельниченко

Про це інформує спільнота АРВМ, що опікується збереженням культурної спадщини Володимира Мельниченка та Ади Рибачук.

"Із сумом мусимо сповістити, що Володимир Мельниченко відправився у засвіти. Фантастичне життя фантастичної людини добігло свого кінця. Спочивай з миром, Майстре", - написали у дописі.

Володимир Мельниченко - художник, скульптор, архітектор, заслужений художник України, член Національної спілки художників України та Всеукраїнської творчої спілки "Конгрес літераторів України", почесний член Національної спілки кінематографістів України та Народної академії культури та людських цінностей (США).

Народився 25 січня 1932 року в Києві. У 1950 році закінчив Київську художню школу імені Шевченка, а наступного року вступив до Київського державного художнього інституту, де навчався в майстернях Шаронова, Іржаковського, Яблонської, Трохименка.

Мельниченко творив у архітектурі, скульптурі, малярстві, графіці, фотографії та монументальному мистецтві: мозаїці, кераміці, дизайні, пластичному моделюванні. Працював у творчому тандемі з дружиною, мисткинею Адою Рибачук. Усі свої спільні роботи вони підписували абревіатурою АРВМ.

Серед найвідоміших творів Рибачук і Мельниченка: серія панно в інтер'єрі київського палацу дітей та юнацтва та Центральному автовокзалі столиці, Київський крематорій, меморіальний комплекс "Биківнянські могили" та "Парк Пам'яті" на Байковому цвинтарі.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.