У Королівському замку на Вавелі у Кракові відкрили виставку скульптур Йоанна Пінзеля

Скульптури Йоанна Пінзеля експонують у Королівському замку на Вавелі у Польщі у межах виставки «Експресія. Львівська рококова скульптура»

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської національної галереї, передає Укрінформ.

"Від сьогодні, 31 березня 2023 року, скульптури Йоанна Ґеорґа Пінзеля зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького експонуються у Королівському замку на Вавелі", - йдеться у повідомленні.

Окрім скульптур зі Львова, Вроцлава та однієї з вавельських колекцій, відвідувачі мають можливість ознайомитися з "майстернею скульптора", яку куратори виставки спробували реконструювати за допомогою графіки та зразків робочих інструментів різьбяра по дереву. Також представлені 3D-моделі, виготовлені зі сканів оригінальних боцетто Пінзеля (тривимірних скульптурних ескізів), які зберігаються у Баварському національному музеї в Мюнхені.

На відкритті експозиції побував директор Львівської національної галереї Тарас Возняк, який був вражений експозиційним підходом польських фахівців музейної справи та кількістю відвідувачів.

"Актова зала Вавеля не могла вмістити всіх бажаючих - відкриття на екранах достойна публіка оглядала ще у трьох залах - сотні і сотні людей вишикувалися у довжелезну чергу - від дипломатів до студентів. На відкриття прибули чи не всі директори музеїв Польщі, Литви і Львова", - написав Возняк.

Поліхромні та позолочені шедеври, що були створені Пінзелем для костелу в Годовиці біля Львова, раніше виставлялися в Луврі у Парижі, Зимовому палаці музею Бельведер у Відні та Національному музеї "Палац Великих князів Литовських" у Вільнюсі.

Виставка триватиме до 22 жовтня 2023 року.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.