У Вільнюсі відкрили виставку скульптур Пінзеля зі Львівської галереї

У Національному музеї «Палац Великих князів Литовських» у Вільнюсі відкрилася виставка «Містика барокової скульптури: Йоанн Ґеорґ Пінзель та інші майстри Львова XVIII ст.» з колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького.

Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив речник галереї Василь Мицько.

 

"У Вільнюсі відкрили виставку з шести скульптур Йоанна Пінзеля та двадцяти робіт інших львівських скульпторів XVIII ст. Наша галерея передала найкращі твори барокової скульптури. Експозицію представили у Національному музеї "Палац Великих князів Литовських". А приурочена ця виставка до 700-річчя столиці Литви", - розповів Мицько.

Мистецькі твори до Вільнюса супроводжував реставратор Львівської галереї мистецтв Андрій Ценкін. Адже чимало скульптур львівськими фахівцями були спеціально відреставровані саме для цієї виставки й будуть представлені для загального огляду вперше.

Серед робіт Йоана Пінзеля литовці та гості міста зможуть побачити скульптури "Івана Хрестителя", "Богоматір", "Св. Фелікса з дитям", "Св. Флоріана", "Св. Якима" та "Розп'яття". Також представлені інші відомі майстри, такі як Антоні Осінський, Ян Оброцький , Францішек Оленський, та роботи кількох невідомих скульпторів часу, що відбиває драматизм і містику львівської скульптури.

Виставка "Містика барокової скульптури: Йоанн Ґеорґ Пінзель та інші майстри Львова XVIII ст." триватиме у Вільнюсі з 16 лютого до 22 травня 2022 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.