IN MEMORIAM: помер український скульптор Володимир Мельниченко

19 квітня на 92-му році життя помер український художник, скульптор, архітектор Володимир Мельниченко

Про це інформує спільнота АРВМ, що опікується збереженням культурної спадщини Володимира Мельниченка та Ади Рибачук.

"Із сумом мусимо сповістити, що Володимир Мельниченко відправився у засвіти. Фантастичне життя фантастичної людини добігло свого кінця. Спочивай з миром, Майстре", - написали у дописі.

Володимир Мельниченко - художник, скульптор, архітектор, заслужений художник України, член Національної спілки художників України та Всеукраїнської творчої спілки "Конгрес літераторів України", почесний член Національної спілки кінематографістів України та Народної академії культури та людських цінностей (США).

Народився 25 січня 1932 року в Києві. У 1950 році закінчив Київську художню школу імені Шевченка, а наступного року вступив до Київського державного художнього інституту, де навчався в майстернях Шаронова, Іржаковського, Яблонської, Трохименка.

Мельниченко творив у архітектурі, скульптурі, малярстві, графіці, фотографії та монументальному мистецтві: мозаїці, кераміці, дизайні, пластичному моделюванні. Працював у творчому тандемі з дружиною, мисткинею Адою Рибачук. Усі свої спільні роботи вони підписували абревіатурою АРВМ.

Серед найвідоміших творів Рибачук і Мельниченка: серія панно в інтер'єрі київського палацу дітей та юнацтва та Центральному автовокзалі столиці, Київський крематорій, меморіальний комплекс "Биківнянські могили" та "Парк Пам'яті" на Байковому цвинтарі.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.