У Херсоні презентували виставку робіт Анжеліки Рудницької, що пережили окупацію

У Херсоні знову презентували виставку «Сад Чеснот», що пережила окупацію, - роботи сховали в підвалі працівники обласного центру народної творчості

Про це у Фейсбуці написала керівниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думинська.

У Херсонській світлиці обласного центру народної творчості відкрилася виставка вишитих картин української співачки, телеведучої, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Майстриню вважають засновницею техніки етномодерну, вона авторка 70 виставок, що експонувалися в музеях України, Європи та Азії.

"Справжнє Великоднє Диво! Ще до великої війни, Анжеліка Рудницька передала нам свою неймовірну виставку робіт "Сад Чеснот", яку ми презентували саме напередодні Великодня в Херсоні. Потім виставка мандрувала Херсонщиною. І, повернувшись до обласного центру мала вертатися до своєї майстрині. Та не склалося, як бажалося… Війна. Херсон в окупації", - написала Світлана Думинська.
Виставку сховали в підвалі працівники Херсонського обласного центру народної творчості, де її і знайшли тепер у розграбованому росіянами приміщенні.
Сама Рудницька написала у Фейсбуці, що для її художніх робіт - це справжнє воскресіння, повернення.
"Їм судилося пережити окупацію разом з нескореним Херсоном, розмінування і тепер вони знову повертаються у виставковий простір", - написала майстриня.
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.