У Запоріжжі відкрилась перша за час війни стаціонарна виставка

У Запоріжжі 3 березня відкрилася перша за час повномасштабної війни нова стаціонарна експозиція «Запоріжжя крізь віки: поступи героїчної історії»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Це нова експозиція у "Музейних студіях. Місто за програми". Метою експозиції є презентація звитяжного минулого, запорізьких козаків і острова Хортиця, які є символами незламності та символами волелюбного духу", - розповіла завідувачка відділом науково-експозиційної роботи національного заповідника "Хортиця"  Світлана Копилова.

За словами працівників "Хортиці", перед ними стояло завдання створити експозицію в умовах воєнного стану і облаштувати експозиційний простір, не витративши при цьому грошей.

Найкращі предмети, які є у фондах "Хортиці", через війну довелось евакуювати. Тому під час створення експозиції використували переважно науково-допоміжний фонд. Проте є і оригінальні предмети - фрагмент амфори, акінак (меч), пращові камені, датовані скіфським періодом (V ст. до н.е). Це найстаріші предмети, які представлені на виставці. Вони всі були знайдені на Хортиці під час археологічних досліджень.

Також представлена реконструкція обладунків скіфського воїна, реконструкція козацьких прапорів XVII-XVIII ст. та оригінальні предмети зброї XVIII ст.

Крім того, на виставці створили фотозону з неоригінальних предметів козацького костюма XVIII ст.

Експозиція працюватиме з 10:00 до 16:00.

Відвідати її можна з середи до неділі. Понеділок та вівторок - вихідні. Вартість: для дітей, пенсіонерів, студентів - 15 грн, для дорослих - 30 грн.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.