«Писанки Відродження»: на Прикарпатті покажуть частину врятованої колекції

На Прикарпатті 18 квітня Музей етнографії національного заповідника «Давній Галич» представить частину унікальної колекції «Писанки Відродження», яку вдалося врятувати у зруйнованому російськими загарбниками «Добропарку» на Київщині

Про це у Фейсбуці повідомив Національний заповідник "Давній Галич", передає Укрінформ.

"У Великодній вівторок, 18 квітня, Музей етнографії Національного заповідника "Давній Галич" презентує "Писанки Відродження" – виставку врятованої частини унікальної колекції писанок, що демонструвалася у зруйнованому окупантами "Добропарку" у Макарівському районі на Київщині", - повідомив НЗ "Давній Галич".

За їхньою інформацією, цю колекцію писанок презентували у 2016 році у Києві з метою популяризації українських народних традицій, вивчення культури та історії українського народу. Тоді 374 художники з усієї України розписували метрові полотна у формі яєць. Наступного 2017 року ця колекція вже нараховувала 585 писанок.

"У перші дні війни ворог нещадно завдав удару по "Добропарку", де перебувала в цей час більшість писанок. Нині з-понад 800 арт-об'єктів вціліли лише 120, частина них сьогодні експонується в Музеї етнографії та у внутрішньому дворику Верховної Ради України", - додають у заповіднику "Давній Галич".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.