Рукопис Галілео Галілея виявився підробкою

Рукопис Галілео Галілея, який майже століття зберігався у музеї Мічиганського університету виявився підробкою

Про це повідомляє портал Наука.

 

Як з'ясувалося, документ виготовив більш ніж через двісті років після смерті Галілео відомий італійський фальсифікатор.

Уперше цінний папір з'явився на публіці 1934 року, коли його представили на аукціоні бібліотеки заможного колекціонера як аутентифікований італійським кардиналом рукопис Галілео Галілея. Документ містить усього одну сторінку, на верхній половині якого написана чернетка датованого 24 серпня 1608 року листа, у якому Галілео представляє новий телескоп дожу Венеції. Нижня частина містить опис спостережень за супутниками Юпітера у період між 7-15 січня 1610 року. У 1938 році рукопис потрапив до Мічиганського університету, де зберігався й донині як робота видатного Галілео Галілея.

Навесні цього року історик Нік Вайлдинг (Nick Wilding) з Університету штату Джорджія написав листа до університетського музею, де висловив сумніви щодо справжності документа. Його непокоїв водяний знак з ініціалами його виробника — "AS", а також із місцем виготовлення, вказаним як "BMO", тобто Бергамо. Немає жодних інших свідчень використання водяного знаку із "BMO", датованих до 1770 року, тоді як Галілео помер ще у 1642 році. Вчений дійшов висновку, що рукопис є підробкою, до того ж зробленою на початку XX століття відомим фальсифікатором Тобіа Нікотрою (Tobia Nicotra), який навіть сидів у в'язниці за фальсифікацію документів Галілео. Фахівці Мічиганського університету відтак провели власне розслідування, за результатами якого були вимушені погодитися з Вайлдингом.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.