На Брайтон-Біч тепер є Український шлях

18 липня міська рада Нью-Йорка ухвалила рішення назвати перехрестя Брайтон-Біч та Коні-Айленд-авеню Українським шляхом

18 липня міська рада Нью-Йорка ухвалила рішення назвати перехрестя Брайтон-Біч та Коні-Айленд-авеню Українським шляхом.

Про це повідомив постійний представник України в ООН Сергій Кислиця.

Як пише місцеве видання Рix11, ухвалений міськрадою Нью-Йорка законопроєкт також передбачає перейменування перехрестя двох авеню МакДональд і Чорч в Брукліні на Маленький Бангладеш та Вудсайд-Авеню між 76-ю та 79-ю вулицями в Квінсі — на Маленький Таїланд.

Загалом законопроєктом пропонуються зміни щодо 78 вулиць і громадських місць по всьому Нью-Йорку.

Тепер він має бути затверджений мером міста Еріком Адамом.

Район Брукліна Брайтон-Біч відомий великими спільнотами росіян та вихідців із колишнього СРСР. Його навіть називають "Маленька Одеса".

Громадський активіст Олексій Прокопенко прокоментував появу Українського шляху в Нью-Йорку: "Місто надало назву найбільш символічному перехрестю Брайтона шляхом co-name. Це значить, що українці символічно "відбили" собі цей район. ... Завдання громади - закріпити цю назву і всюди її пропагувати. Це ідеологічна Перемога громади, це наш малий успіх над усіма кліше про совок і про історію".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.