Померла колишня очільниця Держдепу США Мадлен Олбрайт

У віці 84 років померла від раку колишня очільниця Державного департаменту США Мадлен Олбрайт

Заяву про її смерть оприлюднила родина колишньої держсекретарки 23 березня.

 
МАДЛЕН ОЛБРАЙТ СКЛАДАЄ ПРИСЯГУ ПРИ ВСТУПІ НА ПОСАДУ 1997 РОКУ. ПОЗАДУ БІЛЛ КЛІНТОН, ПРИСЯГУ ПРИЙМАЄ ВІЦЕПРЕЗИДЕНТ АЛ ҐОР. 
ФОТО: GETTY IMAGES

1997 року вона стала першою жінкою на посаді Державного секретаря в історії Сполучених Штатів. Вона обіймала цю посаду до 20 січня 2001 року – закінчення другого президентського терміну Білла Клінтона.

Під час її каденції відбулися доленосні зміни в дипломатичних відносинах між Україною та США, а також у Східній Європі, колишній Югославії та Росії. Вона була прихильницею жорсткої зовнішньої політики США та застосування військової сили в разі, якщо дипломатія не є достатньо переконливою.

2000 року Олбрайт двічі приїжджала (у лютому та квітні) з офіційним візитом до Києва й закликала тодішню владу дотримуватися демократичних процедур у виборах. Американська влада тоді намагалась встановити тісні зв'язки з Україною заради підтримки демократичних і ринкових реформ, попри корупційний скандал із екс-прем'єр-міністром Павлом Лазаренком з країни. 

Однак після викрадення та вбивства засновника "Української правди" і журналіста Георгія Ґонґадзе 16 вересня 2000 року відносини між Україною та США охололи, а рівень спілкування між офіційними особами суттєво знизився. США різко засудили кричущий випадок зникнення журналіста та затягування розслідування його справи.

Олбрайт відіграла важливу роль в зусиллях США з демократичних перетворень у Східній Європі, колишній Югославії та Росії.

Під час її каденції 1999 року відбулося входження до НАТО низки країн, які під час Холодної війни вважалися членами так званого "соціалістичного табору" – Польщі, Чехії та Угорщини.

Олбрайт також стала свідком зміни політичного режиму в Росії та суттєвих змін у її зовнішній політиці, зокрема оголошення дефолту Росії 1998 року, перехід влади від президента РФ Бориса Єльцина до Володимира Путіна, початок другої чеченської війни у серпні 1999 року, дивна аварія підводного човна "Курськ" і неадекватної реакції російської влади, а також скандалів із причетністю російських спецслужб до вибухів у житлових будинках в низці міст РФ.

Олбрайт була залучена в дипломатичні зусилля із припинення війн та громадянських конфліктів у країнах колишньої Югославії, зокрема втілення Дейтонських угод у Боснії та Герцеґовині. Також, як твердять історики, саме вона переконала Клінтона залучити війська НАТО для захисту албанців Косова від можливих етнічних чисток та геноциду, що проводили сербські війська стосовно інших етнічних груп.

Олбрайт народилася 15 травня 1937 року в Празі в Чехословацькій Республіці. 1939 року батьки забрали її до Лондона, оскільки її тато був дипломатом. Після Другої світової війни, родина повернулась до Чехословаччини, де її батько встиг попрацювати послом в Югославії. Із захопленням влади в Чехословаччині комуністами, родина Олбрайт перебралася до Сполучених Штатів.

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.