Анонсовано науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі «Революція Гідності: на шляху до історії» – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада.

 

Українські та закордонні учені обговорять концептуальні підходи до дослідження феномена Майдану та поширення правдивої інформації про причини й наслідки протестних рухів у контексті російсько-української війни.

Фокус-тема цьогорічного форуму – "Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах".

Його тематичні напрями такі:

- Майдан як подія та феномен у вимірах російсько-української війни;

- Майдани у контексті глобальних і національних процесів: закономірності та парадокси;

- явні та неявні антагоністи Майданів як підґрунтя російської агресії проти України;

- українські національно-визвольні змагання та Майдани як виклик російському імперіалізму;

- (пере)осмислення та (ре)презентації подій Майданів. Футурологічні прогнози;

- культурна травма у контексті Майданів та російсько-української війни: шляхи її подолання;

- Майдани й російсько-українська війна в інформаційному просторі;

- презентація Майдану й російсько-української війни в музейному просторі України та світу.

До участі у форумі запрошуються історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи, фахівці з комунікаційної діяльності, представники інших соціогуманітарних дисциплін, які вивчають протестні рухи та явище Майдану, зокрема в контексті нинішньої російсько-української війни.

Партнери: Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Реєстрація триває до 28 жовтня 2022 року. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.