Анонсовано науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі «Революція Гідності: на шляху до історії» – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада.

 

Українські та закордонні учені обговорять концептуальні підходи до дослідження феномена Майдану та поширення правдивої інформації про причини й наслідки протестних рухів у контексті російсько-української війни.

Фокус-тема цьогорічного форуму – "Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах".

Його тематичні напрями такі:

- Майдан як подія та феномен у вимірах російсько-української війни;

- Майдани у контексті глобальних і національних процесів: закономірності та парадокси;

- явні та неявні антагоністи Майданів як підґрунтя російської агресії проти України;

- українські національно-визвольні змагання та Майдани як виклик російському імперіалізму;

- (пере)осмислення та (ре)презентації подій Майданів. Футурологічні прогнози;

- культурна травма у контексті Майданів та російсько-української війни: шляхи її подолання;

- Майдани й російсько-українська війна в інформаційному просторі;

- презентація Майдану й російсько-української війни в музейному просторі України та світу.

До участі у форумі запрошуються історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи, фахівці з комунікаційної діяльності, представники інших соціогуманітарних дисциплін, які вивчають протестні рухи та явище Майдану, зокрема в контексті нинішньої російсько-української війни.

Партнери: Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Реєстрація триває до 28 жовтня 2022 року. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.