В Україні запустили Цифровий архів Майдану

До восьмої річниці Революції Гідності історики й волонтери презентували онлайн-проєкт Цифровий архів Майдану. Його зробили, щоб зберегти пам’ять про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Метою проєкту є створення ґрунтовної електронної бази, у якій будуть зібрані найважливіші джерела та матеріали про події Революції Гідності", – розповіли автори інтернет-ресурсу.

На сайті в розділі "Історія Майдану" публікують матеріали історичного характеру: статті про майданівців, біографії Героїв Небесної Сотні, спогади безпосередніх учасників тих подій, документальні фільми, матеріали про розслідування, список загиблих , детальна інформація про поранених тощо.

Є окремий розділ "Відео". Там за хронологічним принципом викладені і описані найважливіші відеоматеріали, які є основними джерелами для аналізу чи відтворення подій Майдану. Зокрема, встановлення місця і обставини загибелі Героїв Небесної Сотні і поранення учасників протестів, дії силовиків і та інше.

Також є унікальний фотоархів, де представлені сотні світлин із найважливішими моментами Революції Гідності. Фото викладені як у хронологічному, так і тематичному порядках. Є окремі альбоми, які стосуються найважливіших подій: 20 лютого, 18 лютого, протистояння на Грушевського тощо. Також збірки окремо впорядкували і за авторами.

"Робота над сайтом-архівом постійно продовжується, на ньому будуть регулярно з'являтись нові матеріали. Сьогодні це найбільший в Україні проєкт із дослідження історії Майдану", – розповіли організатори.

Ініціаторами створення та авторами Цифрового архіву Майдану є історики-волонтери зі Львова Олена Чебелюк і Ярослав Рап. Олена також є науковою співробітницею Музею Гідності у Львові та співавторкою фейсбук-спільноти "Майдан 18-20 лютого. Як все було".

Автори проєкту закликають усіх учасників Майдану ділитися своїми спогадами, надсилати фото і відеоматеріали. Їх розглянуть, а найважливіші опублікують в архіві.

Детальніше про те як долучитися і підтримати проєкт читайте тут.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.