На Вінниччині відкрили пам'ятний знак останньому начальнику Подільської губернії часів УНР

На Вінниччині у четвер, 20 січня у селищі Муровані Курилівці відкрили пам'ятний знак начальнику Подільської губернії часів УНР Федору Сумнєвичу.

Про це повідомляє Вінницька ОДА.

 

"Напередодні відзначення 103-ї річниці Соборності України в селищі Муровані Курилівці, що на Могилів-Подільщині, 20 січня було відкрито пам'ятний знак українському громадсько-політичному діячеві часів Української Народної Республіки, комісару Подільської губернії (посада тотожна по функціях нинішній посаді "голова облдержадміністрації") Федору Сумнєвичу. Вшанували ж його пам`ять в Мурованих Курилівцях саме тому, що він народився в цьому селищі", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з нагоди встановлення пам'ятного знаку діячу УНР у селищі відбулися урочистості за участі науковців та істориків, влади та місцевих мешканців.

Перед мітингом в місцевому будинку культури відбувся "Урок живої історії" для школярів, де їм продемонстрували зброю та однострої вояків Армії УНР тих часів, розповіли про організацію військової служби в Армії УНР тих часів, про військові кампанії 1917 – 1921 років. Опісля ж відбулась історична реконструкція бою за визволення Мурованих Курилівців підрозділами Армії УНР від більшовицьких загонів.

Федір Сумнєвич відігравав важливу роль у становленні української державницької влади на Поділлі. До призначення останнім комісаром Подільської губернії він був губернським комісаром Волинської губернії, працював керівником на Рівненщині, а ще – воював за незалежність УНР у Першій світовій війні, брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР. Не витримавши політичних і громадянських утисків, був змушений у 20-х роках емігрувати до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де відомості про нього губляться.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.