На Вінниччині відкрили пам'ятний знак останньому начальнику Подільської губернії часів УНР

На Вінниччині у четвер, 20 січня у селищі Муровані Курилівці відкрили пам'ятний знак начальнику Подільської губернії часів УНР Федору Сумнєвичу.

Про це повідомляє Вінницька ОДА.

 

"Напередодні відзначення 103-ї річниці Соборності України в селищі Муровані Курилівці, що на Могилів-Подільщині, 20 січня було відкрито пам'ятний знак українському громадсько-політичному діячеві часів Української Народної Республіки, комісару Подільської губернії (посада тотожна по функціях нинішній посаді "голова облдержадміністрації") Федору Сумнєвичу. Вшанували ж його пам`ять в Мурованих Курилівцях саме тому, що він народився в цьому селищі", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з нагоди встановлення пам'ятного знаку діячу УНР у селищі відбулися урочистості за участі науковців та істориків, влади та місцевих мешканців.

Перед мітингом в місцевому будинку культури відбувся "Урок живої історії" для школярів, де їм продемонстрували зброю та однострої вояків Армії УНР тих часів, розповіли про організацію військової служби в Армії УНР тих часів, про військові кампанії 1917 – 1921 років. Опісля ж відбулась історична реконструкція бою за визволення Мурованих Курилівців підрозділами Армії УНР від більшовицьких загонів.

Федір Сумнєвич відігравав важливу роль у становленні української державницької влади на Поділлі. До призначення останнім комісаром Подільської губернії він був губернським комісаром Волинської губернії, працював керівником на Рівненщині, а ще – воював за незалежність УНР у Першій світовій війні, брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР. Не витримавши політичних і громадянських утисків, був змушений у 20-х роках емігрувати до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де відомості про нього губляться.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.