На Вінниччині відкрили пам'ятний знак останньому начальнику Подільської губернії часів УНР

На Вінниччині у четвер, 20 січня у селищі Муровані Курилівці відкрили пам'ятний знак начальнику Подільської губернії часів УНР Федору Сумнєвичу.

Про це повідомляє Вінницька ОДА.

 

"Напередодні відзначення 103-ї річниці Соборності України в селищі Муровані Курилівці, що на Могилів-Подільщині, 20 січня було відкрито пам'ятний знак українському громадсько-політичному діячеві часів Української Народної Республіки, комісару Подільської губернії (посада тотожна по функціях нинішній посаді "голова облдержадміністрації") Федору Сумнєвичу. Вшанували ж його пам`ять в Мурованих Курилівцях саме тому, що він народився в цьому селищі", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з нагоди встановлення пам'ятного знаку діячу УНР у селищі відбулися урочистості за участі науковців та істориків, влади та місцевих мешканців.

Перед мітингом в місцевому будинку культури відбувся "Урок живої історії" для школярів, де їм продемонстрували зброю та однострої вояків Армії УНР тих часів, розповіли про організацію військової служби в Армії УНР тих часів, про військові кампанії 1917 – 1921 років. Опісля ж відбулась історична реконструкція бою за визволення Мурованих Курилівців підрозділами Армії УНР від більшовицьких загонів.

Федір Сумнєвич відігравав важливу роль у становленні української державницької влади на Поділлі. До призначення останнім комісаром Подільської губернії він був губернським комісаром Волинської губернії, працював керівником на Рівненщині, а ще – воював за незалежність УНР у Першій світовій війні, брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР. Не витримавши політичних і громадянських утисків, був змушений у 20-х роках емігрувати до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де відомості про нього губляться.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.