В Україні офіційно встановили День вшанування захисників Донецького аеропорту

20 січня в Україні офіційно встановили Днем вшанування захисників Донецького аеропорту. Відповідний спільний наказ видали міністр оборони України та головнокомандувач Збройних сил.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони.

 

"З метою військово-патріотичного виховання, вшанування подвигу військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які обороняли Донецький аеропорт від російського агресора, та продовження найкращих бойових традицій наказуємо установити в системі Міністерства оборони України День вшанування захисників Донецького аеропорту, який відзначати щороку 20 січня", – йдеться у наказі.

Зазначають, що кожного року у січні відбуватиметься низка урочистих і пам'ятних заходів, присвячених Дню вшанування захисників Донецького аеропорту.

Зокрема йдеться про заходи з вшанування пам'яті військовослужбовців, які обороняли Донецький аеропорт. Урочистості проводитимуть у меморіальному комплексі на території Міністерства оборони, де розташована Зала пам'яті захисників України та Пам'ятний дзвін.

Також у військових частинах ЗСУ, вищих військових навчальних закладах, бібліотеках відбуватимуться тематичні зустрічі, лекції, книжкові виставки, перегляд та обговорення документальних фільмів, кінохронік, присвячених темі оборони Донецького аеропорту та вшануванню захисників летовища.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.