Спецпроект

У Лисичанську вандали зруйнували пам’ятний знак жертвам Голокосту

Невідомі вчинили наругу над пам’ятним знаком жертвам Голокосту на кладовищі в Лисичанську на Луганщині.

Про це в Фейсбуці повідомила Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація.

 

"Пам'ятний знак жертвам серед єврейського населення, які загинули у місті Лисичанськ під час Другої світової війни, що розташований на міському цвинтарі "Зелений гай", було знову зруйновано. Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група відділу поліції Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області", - йдеться у повідомленні.

 

Лисичанська МВЦА нагадує, що на початку грудня минулого року саме цей пам'ятний знак вже було зруйновано. За кошти небайдужих громадян міста був виготовлений та встановлений новий пам'ятний знак.

Зазначається, що це сталося незадовго до Дня пам'яті жертв Голокосту, який вся міжнародна спільнота відзначає 27 січня.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.