Спецпроект

На Львівщині зніматимуть фільм про євреїв у часи Другої світової війни

Представники ізраїльської кінокомпанії LACO FILMS зустрілись із керівництвом Львівської області, аби обговорити зйомки майбутнього фільму “Кімната Маріани” режисера Емануеля Фінкеля. Сюжет фільму заснований на реальних подіях, які відтворюють життя єврейської родини з ґетто у роки Другої світової війни.

Про це повідомила пресслужба Львівської обласної державної адміністрації, передає Локальна історія.

 

Основні локації зйомки – територія Західної України, а саме Львівська область.

Генеральний продюсер компанії LACO FILMS Алексі Осмоловські повідомив, що фільм буде знятий повністю українською мовою.

"Одна з головних героїнь є відомою французькою акторкою сучасності й вона з вересня минулого року спеціально для ролі у фільмі розпочала вчити українську мову. Для повного занурення глядача у автентичність тих часів'', – розповів Алексі Осмоловські.

Водночас голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький наголосив на важливості втілення таких проєктів у життя.

"Добре, що саме Львівщину обрано місцем для зйомок, добре, що глядачі зможуть більше дізнатися про історію нашого краю, побачити нашу архітектуру, природу і загалом ознайомитися з Україною та Львівщиною.

Тішуся, що все це можна буде побачити на великих екранах світових кінотеатрів. Добре кіно спонукає глядачів приїздити сюди як туристи, поширювати інформацію про нашу область та Україну, розуміти нашу історію та наш національний характер'', – переконаний Козицький.

За результатами зустрічі кіномитці сформують орієнтовний перелік задач, які потребуватимуть можливої допомоги чи координації зусиль з керівництвом відповідних департаментів ЛОДА.

Підготовка до зйомок розпочнеться у березні. Їх планують розпочати у квітні та закінчити до червня. Загалом у зйомках візьмуть участь понад 300 осіб.

Бюджет фільму становить понад 4 мільйони євро.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.