Спецпроект

В Україні з'явилась найбільша у Східній Європі точка доступу до архіву історій про Голокост

В Україні з’явилася найбільша в Східній Європі точка доступу до архіву свідчень про Голокост і «колекції Спілберга».

Про це повідомляє пресслужба Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

 

"Тепер прослухати й переважно переглянути понад 60 тисяч інтерв'ю з переслідуваними під час Голокосту євреями та свідками тієї трагедії, які були записані за останні десятиліття й зберігаються в архівах по всьому світу, можна, звернувшись до Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Доступні відео- й аудіозаписи з так званої "колекції Спілберга", Фортунофф-відеоархіву, з архіву Яд Вашем і власної колекції усних історій Меморіального центру", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає керівник проєкту "Голоси. Свідчення про Голокост в Україні" Меморіального центру, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету ім. Каразіна, голова Української асоціації усної історії Гелінада Грінченко, ця точка доступу буде першою на пострадянському просторі, і за масштабами її можна порівняти з колекцією музею польських євреїв Полін, усього у світі налічується до десяти великих архівів з усними історіями про геноцид європейських євреїв.

"Наша точка доступу дозволила зібрати разом спогади про Голокост на українських землях, які були записані раніше й розсіяні по різних закордонних архівах. Зараз це особливо важливо, адже з кожним днем свідків трагічних подій стає все менше.

Усна історія стала популярною після закінчення Другої світової війни як метод, спрямований на фіксацію спогадів, які іншим способом ніколи не були б записані. Це запис розповідей простих людей, які пережили історичні події, але самі навряд чи коли-небудь написали б спогади чи мемуари", - коментує Грінченко.

Як додали у пресслужбі, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" є партнером і надає повний доступ до архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, який ще відомий як "колекція Спілберга".

Це найбільша у світі цифрова колекція усної історії, що нараховує понад 55 тисяч відеоінтерв'ю з жертвами та свідками Голокосту й інших геноцидів. З них 3400 інтерв'ю були записані в Україні та за її межами з людьми, які зазнали безпосереднього переслідування за часів війни чи були свідками геноциду євреїв на українських територіях.

Початок колекції було покладено завдяки інтерв'ю, які режисер Стівен Спілберг записував, працюючи над фільмом "Список Шиндлера". Пізніше ця ініціатива переросла в масштабний усноісторичний проєкт.

Крім того, Меморіальний центр пропонує повний доступ до Фортунофф-відеоархіву свідчень про Голокост (Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies), який містить понад 4 тисячі інтерв'ю очевидців; а також до свідчень про трагедію Бабиного Яру, переданих у користування з архіву Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем.


Щоб отримати доступ до архіву усних історій, необхідно написати заявку на електронну пошту: oralhistory@babynyar.org

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.