Статуї римського імператора Костянтина повернули вказівний палець, який відпав від неї 500 років тому

У римському музеї до статуї колос Костянтина Великого прикріпили палець, який відпав ще у XVI столітті.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Adam Eastland/Alamy

Дослідники вважають, що вказівний палець відірвався, коли в 1584 році сферу, яку тримав Костянтин, відокремили від руки та помістили на вершину колони, що стояла на Аппієвій дорозі — найважливій дорозі Римської імперії.

Палець знайшли в колекції маркіза Джампьетро Кампала, яку придбав Лувр у 1836 році. У 1913 році знахідку в Луврі помилково класифікували як палець ноги, але у 2018 році дослідниця встановила, що все ж таки це фрагмент пальця на руці. Здогадку підтвердили за допомогою 3D-графіки — археолог Лувру поєднав модель пальця з моделлю колоса, і вони ідеально збіглися.

Палець "ідеально" поновили на його законному місці з використанням "неінвазивної, оборотної та невидимої системи".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.