АНОНС: лекція "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр."

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр., як стадіони перетворювались із спортивних споруд в ідеологічні центри

6 квітня о 19.30 відбудеться лекція Євгена Шатілова "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр.".

 

Говорячи про динамічну зміну міст на межі ХІХ і ХХ ст., ми зазвичай згадуємо про це у контексті появи там зручного громадського транспорту, засобів зв'язку, водогону, електрики тощо. І зовсім не задумуємось, що звичний нам стадіон є таким самим уособленням нового міста - концепт споруди, яка призначена для занять спортом та споглядання за ним виникла не так давно.

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр. На прикладі міста Харкова розберемо, як стадіон змінював свої сенси та використовувався партійною елітою для ідеологічних кампаній. Лекція супроводжуватиметься унікальними фото та кадрами кінохроніки.

Лектор - Євгеній Шатілов, аспірант ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України", координатор історичного проєкту LEGIO Historica, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.