Проспект Жукова у Харкові знову став Григоренка

Харківська міськрада програла суд

Другий апеляційний адміністративний суд не задовольнив апеляційної скарги Харківської міської ради у справі про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Відповідну постанову колегія суддів винесла 15 лютого, повідомляє кореспондент Суспільного з судової зали. Суд оголосив резолютивну частину, повний текст складуть до 25 лютого. 

 

"Суд постановив: апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.20 по справі [...] — залишити без змін", — оголосив головуючий Ігор Ральченко. 

Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції від 18 червня 2020 року, яким визнано протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 року №2075/20 про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

"Рішення на нашу користь, мотивувальну частину отримаємо трохи пізніше. Допускаю, що суд керувався тими самими аргументами, що й суд першої інстанції, що іменем маршала Жукова не можна називати топоніми у місті Харкові, що він таки був міністром оборони, те, що ця людина обіймала саме політичну посаду", — прокоментував позивач — представник ВО "Свобода" Андрій Коломійцев. 

Постанова набирає сили з моменту оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.