У Харкові відкрили виставку до 77-ї річниці визволення міста від нацистів

Відкриття виставки світлин Харкова воєнних років відбулося у Центральному парку культури та відпочинку імені Горького напередодні Дня міста.

Про це повідомляє пресслужба Харківської міськради.

 

"Виставка присвячена 77-й річниці визволення міста Харкова від нацистських загарбників, і тому більшість знімків – це світлини воєнних років. Проводити таку виставку – це давня традиція міста", - зазначив співорганізатор виставки депутат міськради Габріел Михайлов.

За його словами, у цієї виставки є й постійні відвідувачі: "Вони з року в рік приходять сюди, щоб побачити частину історії нашого міста. Це складний, суперечливий і трагічний період. Але водночас – це роки подвигу і мужності, які ми шануємо і сьогодні".

Михайлов розповів, що 90% знімків – періоду 1941-1943 років. Їх придбрали у вітчизняних та зарубіжних архівах. Багато фото з приватних колекцій, які купувалися на аукціонах по всьому світу.

За його словами, крім знімків воєнного Харкова є сучасні фото, зроблені в останні роки співорганізатором виставки, фотомитцем Володимиром Бисовим: "Їх небагато, але вони чітко демонструють основні перетворення в місті".

Експозиція включає понад 250 світлин і працюватиме до 22 вересня.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.