У Варшаві з’явиться сквер ім. Марка Безручка. ФОТО

У польській столиці має з’явитися сквер імені українського генерала Марка Безручка. Таку постанову прийняли вчора депутати варшавської міської ради.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 
Автор михайло Дяченко

Під час голосування, яке відбулося 30 липня, "за" виступили 57 депутатів, "проти" – ніхто. Утримався один депутат.

Іменем українського генерала та союзника поляків у боротьбі з більшовиками 1920 року має бути названий сквер у варшавському районі Воля. Його відкриття заплановане на 14 серпня цього року.

 

Заяву щодо скверу подала в лютому до голови міської ради Громадська ініціатива з догляду за могилами воїнів Української Народної Республіки у Варшаві. Як зазначається у документі, організація пропонує "вшанувати героя Польщі та України – генерала Марка Безручка – у 100-річчя Варшавської битви".

Члени Громадської ініціативи нагадують, що Марко Безручко у 20-ті та 30-ті роки минулого століття жив у варшавському районі Охота на вулиці Опачевській 54 (цей будинок був зруйнований під час ІІ Світової війни) поблизу сьогоднішньої вулиці Варшавської битви.

"У 2020 році ми святкуємо 100-ту річницю Варшавської битви. Це чудова можливість, аби столиця віддала шану українським союзникам – офіцерам та солдатам Армії Української Народної Республіки, які пліч-о-пліч з солдатами польського війська захищали Варшаву та Європу від більшовицької навали. Генерал Марко Безручко є символом цієї спільної боротьби", – наголосили члени Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві.

Вони зазначили також, що за цю вірність, виконання військового обов'язку до кінця, бійцям армії УНР – єдиного на той час союзника польської армії – належиться пам'ять і повага. Ідею підтримало Посольство України у Польщі та низка організацій, зокрема Українське історичне товариство, Об'єднання гарцерів у Польщі тощо.

 

Сквер імені Марка Безручка буде знаходитися між вулицями Яна Казімєжа (Jana Kazimierza) та Всховської (Wschowskiej). Депутат від Громадянської коаліції Ярослав Шостаковський нагадав, що саме на Вольському цвинтарі похований український генерал, і там же з ініціативи польських гацерів та українських пластунів проходить акція "Полум'я братерства".

– Одним із найбільш видатних представників українського війська був генерал Марко Безручко, – наголосив Ярослав Шостаковський і запропонував, аби постанова набрала чинності через 3 дні після публікації в офіційному Урядовому тижневику Мазовецького воєводства. Загалом треба буде почекати 14 днів. Цю поправку до проєкту також схвалили.

Окрім цього, на засіданні прийняли проєкт постанови щодо встановлення на варшавській площі "На Роздрожу" (Plac Na Rozdrożu) пам'ятника, який би вшановував Варшавську битву 1920 року. У постанові згадується також про воїнів Української Народної Республіки.

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.