На станції метро "Золоті ворота" відкрилась виставка присвячена Варшавському договору. ВІДЕО

2 червня у київському метро, на станції «Золоті ворота», відкрилася виставка до 100-річчя укладення Союзу Пілсудський – Петлюри.

Про це повідомляє "Польський інститут".

 

"У цьому році ми святкуємо 100-ту річницю польсько-української угоди, яку називають теж Пактом Пілсудський-Петлюра. Саме тому, ми, у співпраці з Музеєм Юзефа Пілсудського в Сулеювку та Військовим історичним бюро, протягом кількох найближчих днів збираємось нагадати про польсько-українську діяльність, що призвела до політично-військового союзу незалежної Польщі та незалежної України.

Незважаючи на те, що ми знаємо, чим закінчився 1920 рік, все ж вважаємо, що події минулого мають стати для нас уроком, а герої тих подій повинні зайняти почесні місця у нашій спільній пам'яті." - йдеться у повідомленні.


Виставку підготували: Польський Інститут у Києві, Музей Юзефа Пілсудського у Сулеювку, Військове історичне бюро.

Ініціатори виставки: Бартош Мусялович, Кшиштоф Васілевський


Виставка триватиме до 2 липня. Більше деталей за посиланням.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.