Без боротьби УНР не було б незалежної України – польський історик

Союз Симона Пілсудського і Юзефа Пілсудського 1920 року завершився поразкою, але без цієї кількарічної боротьби УНР сьогодні могло б не бути незалежної України.

Про це в інтерв'ю Укрінформу заявив польський історик, працівник Інституту національної пам'яті Польщі Мірослав Шуміло.

 

"Як історик я вважаю, що без цієї боротьби, яку вів Петлюра, сьогодні могло б не бути Української держави",- заявив польський історик.

За його словами, попри те, що союз Пілсудського і Петлюри завершився поразкою, він відіграв позитивну роль. Науковець звернув увагу, що генерал польської армії Тадеуш Кутшеба у своїх спогадах про спільний похід на Київ написав:

"Українська кров військ отамана Симона Петлюри не була марною. Вона довела Польщі, Росії та світові, що Україна прагне жити, це – успіх навіки".

Шуміло зауважив, що цей польський генерал вже в 30-х роках минулого століття звернув увагу на те, про що сьогодні говорять українські історики: без цієї кількарічної боротьби за незалежність, без тогочасної української революції, імовірно, зараз не було б України.

На його переконання, створення України в 1920 році було б можливим, якби не ці військові помилки плюс брак часу на формування української армії.

Як зауважує історик, польсько-більшовицьку війну 1920 року слід назвати польсько-українсько-більшовицькою.

"Це справедливо, оскільки, по-перше, УНР була офіційним союзником Польщі, а по-друге, ця армія була єдиною сильною союзницькою формацією. Ця війна має називатися польсько-українсько-більшовицькою, оскільки наступ у квітні 1920 року було організовано для звільнення України.

Це була війна за Україну і за Польщу, адже обидві держави в той момент воювали за свою незалежність",- підкреслив польський історик.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.