Гра This War of Mine стане частиною шкільної програми Польщі. ВІДЕО

Антивоєнний симулятор виживання This War of Mine польської студії 11 bit studios стане частиною шкільної програми у Польщі та буде включена до списку позакласного читання для всіх старшокласників, яким виповнилося 18 років.

Ініціатором став премʼєр-міністр Матеуш Моравецький, повідомляє Radio Kraków. Про це рішення також повідомив розробник гри.

 

"Ігри — це частина культури. Вони сучасні, природні та привабливі для молоді. Вони використовують зрозумілу їй мову — мову взаємодії. Ігри можуть розповісти про все — про емоції, правду, боротьбу добра зі злом, гуманність і страждання", — йдеться в заяві 11 bit studios.

This War of Mine вийшла у 2014 році. В її основі — облога Сараєва під час війни в Югославії. За чотири роки облоги, за офіційними даними, було вбито понад 5 тисяч цивільних, серед яких багато дітей.

Головний проспект у боснійській столиці отримав сумне прізвисько "Алея снайперів" — під перехресним вогнем були вбиті 225 осіб, зокрема 60 дітей.

Користувачі This War of Mine грають за цивільне населення, яке намагається вижити в умовах боїв. Гра порушує безліч тем, головна з яких — викликати у людини відразу до війни.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.