Гра This War of Mine стане частиною шкільної програми Польщі. ВІДЕО

Антивоєнний симулятор виживання This War of Mine польської студії 11 bit studios стане частиною шкільної програми у Польщі та буде включена до списку позакласного читання для всіх старшокласників, яким виповнилося 18 років.

Ініціатором став премʼєр-міністр Матеуш Моравецький, повідомляє Radio Kraków. Про це рішення також повідомив розробник гри.

 

"Ігри — це частина культури. Вони сучасні, природні та привабливі для молоді. Вони використовують зрозумілу їй мову — мову взаємодії. Ігри можуть розповісти про все — про емоції, правду, боротьбу добра зі злом, гуманність і страждання", — йдеться в заяві 11 bit studios.

This War of Mine вийшла у 2014 році. В її основі — облога Сараєва під час війни в Югославії. За чотири роки облоги, за офіційними даними, було вбито понад 5 тисяч цивільних, серед яких багато дітей.

Головний проспект у боснійській столиці отримав сумне прізвисько "Алея снайперів" — під перехресним вогнем були вбиті 225 осіб, зокрема 60 дітей.

Користувачі This War of Mine грають за цивільне населення, яке намагається вижити в умовах боїв. Гра порушує безліч тем, головна з яких — викликати у людини відразу до війни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.