АНОНС: Онлайн-дискусія «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?»

УІНП запрошує на онлайн-дискусію «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?» (до 100-річчя завершення Першого Зимового походу Армії УНР (1920-2020).

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Перший Зимовий похід – таку назву отримав військовий рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами російських Добровольчої та Червоної армій взимку-навесні 1920 року.

Похід тривав п'ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років.

Учасники походу подолали більше 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей, провівши понад 50 успішних боїв.

6 травня 2020 року виповнюється 100 років завершення Зимового походу. Біля села Писарівка сучасного Ямпільського району Вінницької області передові відділи Армії УНР під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка зустрілись з розвідувальними підрозділами 2-ї Стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка, що наступали з заходу спільно з польськими союзниками і вже спільно звільняли Україну від московсько-більшовицьких загарбників.


Учасники:

Тетяна Швидченко, кандидатка історичних наук, дослідниця Першого Зимового походу, засновниця освітньої платформи "Експертний Корпус";

Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України;

Олександр Федоришен, історик, директор Центру історії Вінниці, організатор фестивалю військово-історичної реконструкції "Вінниця – Столиця УНР";

Сергій Гула, кандидат історичних наук, заступник директора Центру історії Вінниці;


МодераторБогдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті


Питання до обговорення:

Навіщо потрібен був Зимовий похід?

Чим вимірюється успіх Першого Зимового походу?

Які результати походу для армії УНР і для України?

Чи достатньо сучасне суспільство знає про Зимовий похід та Українську революцію 1917-1921 років?

Які уроки тієї сторінки минулого є актуальними для сьогодення?

Навіщо і як потрібно пам'ятати про Перший Зимовий похід?

Чи може бути пам'ять про Перший Зимовий похід туристично привабливою?


Час: 6 травня, середа, 18:00


Трансляція буде доступна на сторінці Українського інституту національної пам'яті у мережі Facebook.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.