МКМС підписало меморандум про співпрацю з істфаком КНУ ім. Шевченка

Міністерство культури, молоді та спорту України підписало меморандум про співпрацю з історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє пресслужба МКМС.

 

"Враховуючи суспільну значимість питань збереження культурної спадщини України, актуальність проблеми охорони пам'яток та значну потребу у підготовці висококваліфікованих спеціалістів в галузі музейної справи та пам'яткознавства, сторони засвідчили взаємне бажання розвивати співпрацю між історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерством культури, молоді та спорту України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, долучаючись до організації та реалізації освітнього процесу з підготовки фахівців-пам'яткознавців і музеєзнавців, сторони налагоджують обмін інформацією в галузях, що становлять інтерес для обох сторін, організовують спільні дослідницькі проєкти, конференції та семінари, підтримують прямі контакти з метою ефективної взаємодії в освітньому та науковому полі.

Вони також надають методичну допомогу та консультування учасникам (викладачам та студентам) наступних освітніх програм: "Музеєзнавство, пам'яткознавство" (1-ий та 2-ий освітні рівні), "Археологія" (1-ий та 2-ий освітні рівні) з метою набуття учасниками освітнього процесу практичних навичок та теоретичних знань у галузі музейної справи, пам'яткознавства, охорони та популяризації пам'яток культурної спадщини.

Крім того, співробітники МКМС можуть долучатися до проведення теоретичних і практичних занять з курсів, присвячених питанням охорони, музеєфікації та популяризації пам'яток культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Своєю чергою автори курсів можуть залучати співробітників міністерства до розробки навчальних програм та проведення наукових досліджень у межах освітніх програм "Музеєзнавство, пам'яткознавство" та "Археологія".

Викладачі та студенти цих освітніх програм мають можливість використовувати методичні матеріали та інструкції МКМС для спільного виконання науково-дослідних робіт та практичних занять за темами з питань охорони, музеєфікації та популяризації культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Сторони будуть співпрацювати з метою створення необхідних умов для поглиблення теоретичних і практичних знань студентів та аспірантів.

Міністерство культури, молоді та спорту України надає можливість співробітникам історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, докторантам, аспірантам та студентам проходити навчальну та виробничу практики на базі МКМС.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.