МКМС підписало меморандум про співпрацю з істфаком КНУ ім. Шевченка

Міністерство культури, молоді та спорту України підписало меморандум про співпрацю з історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє пресслужба МКМС.

 

"Враховуючи суспільну значимість питань збереження культурної спадщини України, актуальність проблеми охорони пам'яток та значну потребу у підготовці висококваліфікованих спеціалістів в галузі музейної справи та пам'яткознавства, сторони засвідчили взаємне бажання розвивати співпрацю між історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерством культури, молоді та спорту України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, долучаючись до організації та реалізації освітнього процесу з підготовки фахівців-пам'яткознавців і музеєзнавців, сторони налагоджують обмін інформацією в галузях, що становлять інтерес для обох сторін, організовують спільні дослідницькі проєкти, конференції та семінари, підтримують прямі контакти з метою ефективної взаємодії в освітньому та науковому полі.

Вони також надають методичну допомогу та консультування учасникам (викладачам та студентам) наступних освітніх програм: "Музеєзнавство, пам'яткознавство" (1-ий та 2-ий освітні рівні), "Археологія" (1-ий та 2-ий освітні рівні) з метою набуття учасниками освітнього процесу практичних навичок та теоретичних знань у галузі музейної справи, пам'яткознавства, охорони та популяризації пам'яток культурної спадщини.

Крім того, співробітники МКМС можуть долучатися до проведення теоретичних і практичних занять з курсів, присвячених питанням охорони, музеєфікації та популяризації пам'яток культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Своєю чергою автори курсів можуть залучати співробітників міністерства до розробки навчальних програм та проведення наукових досліджень у межах освітніх програм "Музеєзнавство, пам'яткознавство" та "Археологія".

Викладачі та студенти цих освітніх програм мають можливість використовувати методичні матеріали та інструкції МКМС для спільного виконання науково-дослідних робіт та практичних занять за темами з питань охорони, музеєфікації та популяризації культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Сторони будуть співпрацювати з метою створення необхідних умов для поглиблення теоретичних і практичних знань студентів та аспірантів.

Міністерство культури, молоді та спорту України надає можливість співробітникам історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, докторантам, аспірантам та студентам проходити навчальну та виробничу практики на базі МКМС.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.