У парламенті відкрили виставку про українські збройні формації 1917–1921 років. ФОТО

У вівторок, 4 лютого, у кулуарах Верховної Ради Український інститут національної пам’яті відкрив виставку «Українське військо: 1917–1921».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Антон Дробович
Антон Дробович

Експозиція розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років, вшанування пам'яті й відновлення мілітарних традицій нині.

Історичний контент, підготовлений авторами виставки спростовує міти радянської та нинішньої російської пропаганди про те, що в Україні у 1917-1921 роках діяли буцімто лише сільські отамани та якісь банди.

Україна в ті часи мала свою армію зі всіма необхідними атрибутами. Військові частини були боєздатними, про що переконливо свідчить їхня участь у бойових діях протягом кількох років.

Відкрив захід Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович. Він закцентував на тому, що матеріали виставки розкривають маловідомі сторінки історії українського війська.

"Ця виставка важлива тим, що вона показує тяглість українського державотворення і українського війська як однієї з його ознак.

У період окупації України радянською більшовицькою імперією ця інформація замовчувалася. І тепер ми відновлюємо пам'ять про славних генералів, військові походи і українські перемоги", – зазначив Антон Дробович.

Василь Павлов
Василь Павлов

Своєю чергою, завідувач сектору воєнно-історичної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Василь Павлов наголосив, що незабаром ця виставка вирушить у військові підрозділи, що названі іменами славетних діячів періоду Української революції.

Він додав, що для сучасного війська – велика честь носити їхні імена.

"Останніми роками відбувається переосмислення мілітарної історії України та ребрендинг українського війська. Більшість елементів, які використовуються в цьому процесі, – зауважує Василь Павлов, – взяті зі сторінок історії, що були написані залізом і кров'ю нашого війська доби Української революції 1917-1921 років".

Детальніше про зміст виставки розповів один із її авторів Ярослав Файзулін – начальник наукового управління Українського інституту національної пам'яті. Історик зауважив, що виставка є вагомою для повернення пам'яті про українське державотворення.

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

"Тут ми говоримо про теми, які здебільшого не відомі українському суспільству, – каже Ярослав Файзулін. – Наприклад, про Гайдамацький кіш слобідської України, синьожупанні і сірожупанні дивізії, Корпус Січових Стрільців, біографії генералів Всеволода Петріва та Юрія Тютюнника, полковника Євгена Коновальця.

Говорять, начебто українській історії бракує історій перемог. Так-от, наша виставка розповідає про успішні бойові операції: героїчне звільнення Криму навесні 1918-го, похід об'єднаних армій УНР і УГА влітку 1919-го і звільнення Києва, про успішні І і ІІ зимові походи".

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

За його словами, період Української революції є одним із найважливіших у нашій сучасній історії. Адже саме тоді Україна здобула свою незалежність і стала суб'єктом міжнародних відносин.

На відкриття виставки завітав також Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук.

Ігор Гордійчук
Ігор Гордійчук

"Такі виставки потрібні для того, аби зараз ми не повторювали помилок сторічної давнини. Сучасна гібридна війна ведеться по принципу DIME – Diplomatic, Information, Military, Economic. Кожна складова повинна працювати, бо інакше є загроза поразки.

Тому сподіваюся, що завдяки таким заходам висновки буде швидко зроблено. І ми досягнемо не просто миру, а миру на переможних умовах. Ми візьмемо під контроль український кордон – і вже потім можемо сідати за стіл переговорів, але на наших умовах", – заявив Ігор Гордійчук.



Нагадаємо, що 6 грудня 2019 року, у День Збройних сил України та 100-річчя Першого Зимового походу Армії УНР, Інститут відкрив виставку "Українське військо: 1917–1921" на Хрещатику, поруч із Головпоштамтом, у Києві.

До Дня Соборності установа передала комплекти виставки в усі області України. Наразі вона вже відкрилася, зокрема, у Вінниці, Полтаві, Запоріжжі, Луцьку, Чернігові, Рівному, Ужгороді, Львові, Сумах, Одесі, Тернополі та Новоайдарі на Луганщині.

Відкриття виставки заплановано в усіх регіонах України. Після експонування в обласних центрах вона вирушають у менші міста.


Автори виставки: Євген Пінак, Ярослав Файзулін, Максим Майоров.


Автор карт: Дмитро Вортман.


Автор картини: Артур Орленов.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.