УІНП щодо рішення Харківської міської ради перейменувати проспект Петра Григоренка. ЗАЯВА

Український інститут національної пам’яті наголошує, що рішення Харківської міської ради щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на маршала Жукова від 26 лютого 2020 року провокує війни пам’яті, ображає пам’ять про ветеранів Другої світової війни, є незаконним і не сприяє консолідації суспільства.

Про це йдеться на офіційні сторінці Інституту.

 

Це рішення порушує частину 6 статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", що прямо забороняє присвоювати імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у Комуністичній партії та вищих органах влади Радянського Союзу.

Георгій Жуков підпадає під дію цієї статті, оскільки обіймав низку керівних посад в СРСР, зокрема, був міністром оборони у 1955-1957 роках і членом Президії ЦК КПРС у 1957 році.

Інститут невідкладно звернеться до правоохоронних органів. Наполягатимемо на персональній відповідальності усіх причетних до порушення закону осіб.

Проголосоване рішення не має нічого спільного із належним вшануванням пам'яті про Другу світову війну. Адже замість поваги до учасників війни харківські можновладці займаються спекуляціями і протиставленням двох ветеранів війни – Петра Григоренка, генерал-майора Червоної армії, який водночас є всесвітньо відомим правозахисником, та маршала Червоної армії Георгія Жукова.


Додаткові аспекти

Важливо зауважити, що Петро Григоренко має безпосередній стосунок до Харкова, адже він у 1929-1931 навчався в Харківському технологічному інституті (сьогодні – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут").

Окремо слід зазначити, що в умовах військової та інформаційної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини української території спроби увічнення "маршала Побєди" Георгія Жукова також можуть бути використані в інформаційно-пропагандистській кампанії РФ.

У такий спосіб країна-агресор може спробувати просувати міфи про "спільну історичну долю росіян та українців", "Велику Вітчизняну війну", що становить потенційну загрозу національній безпеці України.

Платитимуть за рішення, яке загрожує спровокувати конфлікт у прифронтовому регіоні, самі харків'яни. Йдеться щонайменше про понад 100 000 гривень, необхідних для заміни табличок.

Звертаємо увагу, що раніше вже публікувалася інформація про маніпуляції з голосуванням щодо назви проспекту, яке тривало наприкінці 2019 року, відтак це свідчить про низьку підтримку маніпулятивних рішень міської влади з боку харків'ян. Прес-конференцію харківських активістів із викриттям маніпуляцій можна переглянути за посиланням.

Разом із цією заявою оприлюднюємо поіменний список депутатів місцевої ради, які голосували за незаконне рішення, а також інших посадових осіб, причетних до його підготовки.

Це допоможе жителям Харкова дати оцінку діям місцевої влади на найближчих виборах.


Додаткові деталі


За перейменування проспекту Петра Григоренка голосували:

Аббасов Фазіль Севіндікович

Андрєєва Світлана Юріївна

Аріх Ігор Володимирович

Артикуленко Олексій Вікторович

Бобейко Алла Євгенівна

Богач Олексій Анатолійович

Василенко Олександр Іванович

Вельможна Ольга Іванівна

Гагарін Віталій Вікторович

Ганжа Віталій Степанович

Головчанська Ганна Олександрівна

Гунбіна Олена Володимирівна

Гура Валентина Іванівна

Долина Богдан Михайлович

Долинський Юрій Григорович

Дудука Сергій Васильович

Жорник Андрій Михайлович

Зінченко Володимир Анатолійович

Зоценко Вячеслав Володимирович

Ільєнко В'ячеслав Михайлович

Ільєнко Надія Ільїнічна

Казанжиєва Неллі Василівна

Кернес Геннадій Адольфович

Кітанін Віктор Олександрович

Косінов Станіслав Анатолійович

Котковський Володимир Романович

Кочеров Олександр Миколайович

Кривуля Віталій Євгенович

Кудінов Андрій Сергійович

Лобановський Олександр Ігорович

Медведєв Юрій Ігорович

Михайлов Габріел Миколайович

Навроцький Олексій Олексійович

Нехорошков Роман Борисович

Новак Олександр Миколайович

Новіков Сергій Сергійович

Певнєв Валерій Сергійович

Поздєєва Тетяна Геннадіївна

Половинко Сергій Анатолійович

Полозков Володимир Дмитрович

Романенко Ігор Іванович

Руденко Андрій Іванович

Сирота Семен Борисович

Терехов Ігор Олександрович

Тимофєєва Надія Миколаївна

Товкун Олег Миколайович

Топчій Тетяна Василівна

Тупіцин Володимир Миколайович

Чичина Ольга Андріївна

Чумаков Володимир Миколайович

Шевченко Тетяна Миколаївна

Щиров Олександр Сергійович


До підготовки проєкту рішення причетні:

Басараб В.М., директор юридичного департаменту Харківської міськради;

Ільєнко В.М., голова Адміністрації Слобідського району Харківської міськради;

Кернес Г.А., міський голова Харкова;

Куделко С.М., к.і.н., директор Центру краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету ім. Каразіна;

Нехорошков Р.Б., директор департаменту житлового господарства Харківської міськради;

Терехов І.О., перший заступник міського голови Харкова;

Топчій Т.В., голова Адміністрації Немишлянського району Харківської міськради;

Сідоренко Ю.С., директор департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міськради;

Хорошковатий О. В., начальник відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради;

Чечетова-Терашвілі Т.М., заступник міського голови, керуюча справами виконавчого комітету Харківської міськради.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.