УІНП щодо рішення Харківської міської ради перейменувати проспект Петра Григоренка. ЗАЯВА

Український інститут національної пам’яті наголошує, що рішення Харківської міської ради щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на маршала Жукова від 26 лютого 2020 року провокує війни пам’яті, ображає пам’ять про ветеранів Другої світової війни, є незаконним і не сприяє консолідації суспільства.

Про це йдеться на офіційні сторінці Інституту.

 

Це рішення порушує частину 6 статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", що прямо забороняє присвоювати імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у Комуністичній партії та вищих органах влади Радянського Союзу.

Георгій Жуков підпадає під дію цієї статті, оскільки обіймав низку керівних посад в СРСР, зокрема, був міністром оборони у 1955-1957 роках і членом Президії ЦК КПРС у 1957 році.

Інститут невідкладно звернеться до правоохоронних органів. Наполягатимемо на персональній відповідальності усіх причетних до порушення закону осіб.

Проголосоване рішення не має нічого спільного із належним вшануванням пам'яті про Другу світову війну. Адже замість поваги до учасників війни харківські можновладці займаються спекуляціями і протиставленням двох ветеранів війни – Петра Григоренка, генерал-майора Червоної армії, який водночас є всесвітньо відомим правозахисником, та маршала Червоної армії Георгія Жукова.


Додаткові аспекти

Важливо зауважити, що Петро Григоренко має безпосередній стосунок до Харкова, адже він у 1929-1931 навчався в Харківському технологічному інституті (сьогодні – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут").

Окремо слід зазначити, що в умовах військової та інформаційної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини української території спроби увічнення "маршала Побєди" Георгія Жукова також можуть бути використані в інформаційно-пропагандистській кампанії РФ.

У такий спосіб країна-агресор може спробувати просувати міфи про "спільну історичну долю росіян та українців", "Велику Вітчизняну війну", що становить потенційну загрозу національній безпеці України.

Платитимуть за рішення, яке загрожує спровокувати конфлікт у прифронтовому регіоні, самі харків'яни. Йдеться щонайменше про понад 100 000 гривень, необхідних для заміни табличок.

Звертаємо увагу, що раніше вже публікувалася інформація про маніпуляції з голосуванням щодо назви проспекту, яке тривало наприкінці 2019 року, відтак це свідчить про низьку підтримку маніпулятивних рішень міської влади з боку харків'ян. Прес-конференцію харківських активістів із викриттям маніпуляцій можна переглянути за посиланням.

Разом із цією заявою оприлюднюємо поіменний список депутатів місцевої ради, які голосували за незаконне рішення, а також інших посадових осіб, причетних до його підготовки.

Це допоможе жителям Харкова дати оцінку діям місцевої влади на найближчих виборах.


Додаткові деталі


За перейменування проспекту Петра Григоренка голосували:

Аббасов Фазіль Севіндікович

Андрєєва Світлана Юріївна

Аріх Ігор Володимирович

Артикуленко Олексій Вікторович

Бобейко Алла Євгенівна

Богач Олексій Анатолійович

Василенко Олександр Іванович

Вельможна Ольга Іванівна

Гагарін Віталій Вікторович

Ганжа Віталій Степанович

Головчанська Ганна Олександрівна

Гунбіна Олена Володимирівна

Гура Валентина Іванівна

Долина Богдан Михайлович

Долинський Юрій Григорович

Дудука Сергій Васильович

Жорник Андрій Михайлович

Зінченко Володимир Анатолійович

Зоценко Вячеслав Володимирович

Ільєнко В'ячеслав Михайлович

Ільєнко Надія Ільїнічна

Казанжиєва Неллі Василівна

Кернес Геннадій Адольфович

Кітанін Віктор Олександрович

Косінов Станіслав Анатолійович

Котковський Володимир Романович

Кочеров Олександр Миколайович

Кривуля Віталій Євгенович

Кудінов Андрій Сергійович

Лобановський Олександр Ігорович

Медведєв Юрій Ігорович

Михайлов Габріел Миколайович

Навроцький Олексій Олексійович

Нехорошков Роман Борисович

Новак Олександр Миколайович

Новіков Сергій Сергійович

Певнєв Валерій Сергійович

Поздєєва Тетяна Геннадіївна

Половинко Сергій Анатолійович

Полозков Володимир Дмитрович

Романенко Ігор Іванович

Руденко Андрій Іванович

Сирота Семен Борисович

Терехов Ігор Олександрович

Тимофєєва Надія Миколаївна

Товкун Олег Миколайович

Топчій Тетяна Василівна

Тупіцин Володимир Миколайович

Чичина Ольга Андріївна

Чумаков Володимир Миколайович

Шевченко Тетяна Миколаївна

Щиров Олександр Сергійович


До підготовки проєкту рішення причетні:

Басараб В.М., директор юридичного департаменту Харківської міськради;

Ільєнко В.М., голова Адміністрації Слобідського району Харківської міськради;

Кернес Г.А., міський голова Харкова;

Куделко С.М., к.і.н., директор Центру краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету ім. Каразіна;

Нехорошков Р.Б., директор департаменту житлового господарства Харківської міськради;

Терехов І.О., перший заступник міського голови Харкова;

Топчій Т.В., голова Адміністрації Немишлянського району Харківської міськради;

Сідоренко Ю.С., директор департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міськради;

Хорошковатий О. В., начальник відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради;

Чечетова-Терашвілі Т.М., заступник міського голови, керуюча справами виконавчого комітету Харківської міськради.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.