АНОНС: Лекція "Українські добровольці у війні з большевиками на Київщині 1918-го"

Хто і як 1 березня 1918 року звільняв від большевицьких окупантів українську столицю? Що спільного між Київщиною 1918 року і Донбасом 2014-го?

На ці питання можна буде почути відповідь у Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

 

Лютий 1918 року. Київщина окупована військами большевицької Росії. У перші дні окупації в Києві цілодобово тривають пограбування і жахливі розстріли мирних мешканців. Така ж ситуація у селах Київщини.

Наприкінці лютого 1918 року у Василькові утворюється добровольчий загін, який ухвалює рішення боротися з окупантом і звільнити Київ.

Історія несправедливо забутої добровольчої формації 100-літньої давнини.


Про це на лекції розповість історик та громадський діяч Андрій Ковальов.


Час: 28 лютого, п'ятниця, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Організатори: Український інститут національної пам'яті та Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.