Харківська міськрада знову перейменувала проспект Григоренка на Жукова

Депутати Харківської міської ради на сесії 26 лютого повторно розглянули питання про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Про це повідомляє МедіаПорт.

 

За перейменування проголосувало 52 депутати міської ради. Проти висловилися 8. Хто як голосував, стане відомо пізніше.

Питання на сесії представив начальник Відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Олексій Хорошковатий.

"До Харківської міської ради з ініціативою звернулася низка ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення назви проспекту в місті Харкові ім'ям маршала Жукова, оскільки з його ім'ям пов'язані історичні події, що відбувалися в Україні, в тому числі в Харкові під час Другої світової війни.

Згідно з міжнародними актами, Україна взяла на себе зобов'язання увічнювати та вшановувати пам'ять учасників Другої світової війни.

Таким чином в місті Харкові з 19 листопада 2019 року по 19 січня 2020 року включно проводилось громадське обговорення, що передбачено законом України про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб.

За результатами поданих пропозицій на підтримку перейменування цього проспекту висловилося 11193 особи, що становить 86% від загальної кількості голосів. Міська комісія з питань топоніміки погодила це питання на своєму засіданні і 27 січня цього року відповідний проект рішення був офіційно оприлюднений і поданий на розгляд депутатів міської ради.

З огляду на це прошу підтримати згадане рішення. Також, хочу нагадати, що цього року виповнюється 75 років із закінчення Другої світової війни. 9 травня — 75 роковини із підписання капітуляції нацистської Німеччини і тому я гадаю, що це рішення буде досить слушним до відзначення цих подій" - заявив Олексій Хорошковатий.

Проти перейменування проспекту з трибуни міськради виступили позафракційний депутат Ігор Черняк, Іван Ракич, а також представник "Національного корпусу" у Харкові Костянтин Немічев.

Геннадій Кернес сказав, що міськрада діє за законом і вправі приймати такі рішення.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.