АНОНС: Презентація книги "Війна України проти Радянської Росії у 1920 році"

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на презентацію книжки «Війна України проти Радянської Росії у 1920 році (документи та матеріали)», упорядника і автора передмови – Ярослава Тинченка.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Минає 100 років з моменту завершення піврічної епопеї збройної боротьби Армії Української Народної Республіки спільно з польськими союзниками проти більшовиків.

З квітня і до 21 листопада 1920 р. Армія УНР відстоювала свою державу, ведучи бої на території сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської областей.

21 листопада 1920 р. під тиском червоних військ Армія УНР була змушена відступити на територію, зайняту поляками, і потому інтернована.

Три розділи книжки – "Документи Армії Української Народної Республіки", "Документи Червоної армії" і "Спогади та матеріали білогвардійських формувань у Польщі" розкривають характер збройного протистояння поміж українськими, радянськими, польськими та білогвардійськими збройними формуваннями.

У книжці вперше опубліковано 13 документів та 10 кольорових схем з українських архівів (ЦДАВОУ), 26 документів та 9 кольорових схем, які зберігаються в архівах Російської Федерації (РГВА, ГАРФ), про бойові дії Армії УНР проти більшовиків у 1920 році.


Автор: Ярослав Тинченко – історик, автор багатьох праць з української військової історії, зокрема, періоду Визвольних змагань, заступник директора Національного військово-історичного музею України з наукової роботи, працівник Збройних сил України.


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.


Час:
26 лютого, середа, 18:30


Місце:
Книгарня Є, вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.