У Варшаві відзначили День Соборності України. ФОТО

У Варшаві вшануванням пам’яті воїнів УНР на православному Вольському кладовищі відзначено 101-річницю cимволічного об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Участь у заході взяли представники української громади Польщі, українські дипломати, журналісти, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

"101 рік тому українські землі об'єдналися в одну державу. Українські землі УНР та ЗУНР підтвердили бажання українського народу жити в єдності, соборній українській державі, відстоювати свою незалежність, суверенність і боротися за своє майбутнє", - заявив біля пам'ятника бійцям УНР посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він зазначив, що воїни УНР воювали за свою державу, пізніше ставши союзниками польської держави у боротьбі з більшовиками.

 

Дипломат підкреслив, що й сьогодні Україна потребує підтримки у боротьбі з ворогом, який як і 100 років тому зараз також загрожує Україні.

"Російські війська як тоді, так і зараз намагаються поділити Україну і забрати її частину. Але як показує історія, правда за тими, хто бореться і хто переконаний у своїй правоті та бажанні мати свою державу", - констатував Дещиця.

 

У свою чергу, голова Об'єднання українців у Польщі (OУП) Петро Тима підкреслив, що на православному кладовищі у Варшаві, а також на кількох десятках інших кладовищах Польщі, поховані тисячі українських воїнів з різних регіонів України. Він розповів про кількох українців, які після Другої світової війни опинилися у Варшаві та які дбали про українську пам'ять у Варшаві.

 

Учасники заходу поклали вінки та запалили лампадки біля пам'ятників бійцям УНР. Після завершення офіційної частини його учасники заспівали гімн України.

Вшанування воїнів УНР відбулося у супроводі почесної варти збройних сил Польщі.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.