У Варшаві відзначили День Соборності України. ФОТО

У Варшаві вшануванням пам’яті воїнів УНР на православному Вольському кладовищі відзначено 101-річницю cимволічного об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Участь у заході взяли представники української громади Польщі, українські дипломати, журналісти, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

"101 рік тому українські землі об'єдналися в одну державу. Українські землі УНР та ЗУНР підтвердили бажання українського народу жити в єдності, соборній українській державі, відстоювати свою незалежність, суверенність і боротися за своє майбутнє", - заявив біля пам'ятника бійцям УНР посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він зазначив, що воїни УНР воювали за свою державу, пізніше ставши союзниками польської держави у боротьбі з більшовиками.

 

Дипломат підкреслив, що й сьогодні Україна потребує підтримки у боротьбі з ворогом, який як і 100 років тому зараз також загрожує Україні.

"Російські війська як тоді, так і зараз намагаються поділити Україну і забрати її частину. Але як показує історія, правда за тими, хто бореться і хто переконаний у своїй правоті та бажанні мати свою державу", - констатував Дещиця.

 

У свою чергу, голова Об'єднання українців у Польщі (OУП) Петро Тима підкреслив, що на православному кладовищі у Варшаві, а також на кількох десятках інших кладовищах Польщі, поховані тисячі українських воїнів з різних регіонів України. Він розповів про кількох українців, які після Другої світової війни опинилися у Варшаві та які дбали про українську пам'ять у Варшаві.

 

Учасники заходу поклали вінки та запалили лампадки біля пам'ятників бійцям УНР. Після завершення офіційної частини його учасники заспівали гімн України.

Вшанування воїнів УНР відбулося у супроводі почесної варти збройних сил Польщі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.