АНОНС: Публічна дискусія «Чи ми – розділена нація?»

Український інститут національної пам’яті відновлює серію публічних дискусій «(Не)засвоєні уроки історії». Разом з істориками та лідерами суспільної думки пробуватимуть розібратися в питаннях національної самоідентифікації, проаналізувати суспільні настрої та шукатимуть шляхи подолання історичних комплексів.

Перша така зустріч під назвою "Чи ми – розділена нація?" відбудеться напередодні Дня Соборності України, повідомляють організатори.

 

Чому Акт Злуки 22 січня 1919 року увійшов у історію гарною велелюдною подією на Софійському майдані, але не призвів до реального створення єдиної держави? Яку ціну заплатила і нині платить Україна за свою Соборність?

Як від гасла "Схід і Захід разом!" перейти до копіткої щоденної праці для його втілення? Як російські фейки впливають на нашу єдність і що ми можемо цьому протиставити?


Відповідь на ці непрості запитання шукатимуть учасники дискусії:

- Оксана Забужко, письменниця;

- Віталій Портніков, телеведучий, політолог;

- Валентина Піскун, доктор історичних наук, фахівець з історії України початку ХХ століття;

- Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам'яті.


Модератор дискусії – історик, телеведучий. заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда" - Олександр Зінченко.


Передбачена пряма трансляція на Facebook.


Час: 21 січня, вівторок, 18.30


Місце: Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, Майдан Незалежності 18/2, м. Київ


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.