АНОНС: Публічна дискусія «Чи ми – розділена нація?»

Український інститут національної пам’яті відновлює серію публічних дискусій «(Не)засвоєні уроки історії». Разом з істориками та лідерами суспільної думки пробуватимуть розібратися в питаннях національної самоідентифікації, проаналізувати суспільні настрої та шукатимуть шляхи подолання історичних комплексів.

Перша така зустріч під назвою "Чи ми – розділена нація?" відбудеться напередодні Дня Соборності України, повідомляють організатори.

 

Чому Акт Злуки 22 січня 1919 року увійшов у історію гарною велелюдною подією на Софійському майдані, але не призвів до реального створення єдиної держави? Яку ціну заплатила і нині платить Україна за свою Соборність?

Як від гасла "Схід і Захід разом!" перейти до копіткої щоденної праці для його втілення? Як російські фейки впливають на нашу єдність і що ми можемо цьому протиставити?


Відповідь на ці непрості запитання шукатимуть учасники дискусії:

- Оксана Забужко, письменниця;

- Віталій Портніков, телеведучий, політолог;

- Валентина Піскун, доктор історичних наук, фахівець з історії України початку ХХ століття;

- Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам'яті.


Модератор дискусії – історик, телеведучий. заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда" - Олександр Зінченко.


Передбачена пряма трансляція на Facebook.


Час: 21 січня, вівторок, 18.30


Місце: Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, Майдан Незалежності 18/2, м. Київ


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.