У харківських підземеллях може з’явитися музей. ФОТО

У підземних ходах біля Свято-Успенського собору, під вул. Квітки-Основ'яненка, може з'явитися музей.

Про це Depo.Харків повідомили у прес-службі Харківської міськради.

 

За даними мерії, підземелля колишнього купецького двору кінця XVIII-го століття з 2005 року досліджують представники Харківського фонду сприяння історико-культурним дослідженням "Діти підземелля".

30 листопада вони розчищали підземні ходи. Роботи велися близько шести годин, було вивезено півтисячі мішків з ґрунтом.

Як повідомив член правління "Дітей підземелля" Ігор Денисенко, вцілілі після війни підземелля купецького двору – це близько 250 кв. м підвальних приміщень і 90 м підземних галерей, які прокладені на глибині понад 4 м при ширині 2,13 м і висоті 2,25 м.

Спочатку там розташовувалися купецькі склади, де зберігали вино і, можливо, контрабанду. Під час Другої світової війни там облаштували бомбосховище, де ховалися люди, які жили і працювали у цьому районі, а коли місто захопили німці – військові.

 

У 1941-1942 роках купецький двір сильно постраждав від бомбардувань, і після звільнення міста його вирішили не відновлювати. Надземну частину зруйнували, але вцілів фрагмент підвалів, який примикає до Свято-Успенського собору. Зараз це будівля будівельного коледжу.

З підземелля вивезли 22-й самоскидb із землею і будівельним сміттям. Денисенко розповів, що, коли члени організації вперше прийшли на об'єкт, там було близько 45 м ходів.

За цей час вони вручну зібрали понад 100 куб. м ґрунту і подовжили систему підземних галерей вдвічі. У підземеллях знаходили старовинні світильники, залишки електроарматури (на початку 20-го століття туди провели освітлення), пляшки, де зберігалося вино і пиво, залишки гвинтівок, гранати, німецьку рацію. Найцінніші зі знахідок допомагають зрозуміти, як використовувалося підземеллі в різні роки.

 

Загалом "Діти підземелля" обстежили вісім об'єктів в історичному центрі міста. За словами Ігоря Денисенка, старовинні харківські підземні ходи не були єдиним лабіринтом, а належать до окремих систем різної довжини.

"Якщо робити музей харківських підземель, то підземелля купецького двору – найцікавіше. На Сході України воно може стати першим музеєм у міських підземеллях не культового призначення.

Ми робили розрахунки з одеськими колегами: якщо об'єкт офіційно почне працювати, то потік туристів буде постійним, і це може підвищити туристичну привабливість міста", - зазначив Денисенко.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.