У Києві встановили меморіальну дошку меценату Євгену Чикаленку. ФОТО

У столиці відкрили меморіальну дошку Євгену Чикаленку – видатному підприємцю, меценату, одному з основних «двигунів» українського національного відродження на початку ХХ ст.

Про це повідомляє Вечірній Київ із посиланням на члена Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміша Мартиненко-Кушлянського.

Євген Чикаленко
Євген Чикаленко

"Дошка міститься на будинку за адресою вул. Рейтарська, 35, де знаходилася редакція газети Київського управління у справах земського господарства. Згодом текстова частина буде доповнена портретним зображенням Євгена Чикаленка, на виготовлення якого буде проведено окремий конкурс", - розповів Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 
Фото: Тиміша Мартиненко-Кушлянського

Нагадуємо, що саме агроном, благодійник та видавець Чикаленко був одним із ініціаторів скликання Центральної Ради у 1917 році.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.