УІНП презентує трисерійний проєкт відеолекцій з мілітарної історії України 1917-1921 років. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з освітньою платформою «Експертний Корпус» підготував серію відеолекцій з військової історії України 1917-1921 років під назвою «Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції».

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Тривалість цих відеороликів коливається у межах 30 хвилин – це дещо менше, ніж академічна лекція, проте саме завдяки короткій тривалості, а, головне, компактному викладу інформації, графіці, архівним світлинам та відеохронікам – цей відеопроєкт може зручно замінити чи доповнити лекції з воєнної історії для військових.

"Задовго до початку роботи над цим проєктом, ми проводили лекції з воєнної історії українського війська ХХ століття для військовослужбовців кількох частин.

У процесі цієї роботи стало зрозуміло, що у виховних структур військових частин є колосальний дефіцит інструментів для інформування особового складу про різні періоди нашої воєнної історії.

Останні роки відбувається активне очищення армії від радянських міфів та "спільних" з росіянами аспектів воєнних традицій. Але ми усвідомлювали, що почасти військовим не вистачає наративів і контенту про ті історичні події та постаті, які заступають на місце чужих і ворожих історичних та ідеологічних конструктів і персонажів.

Тому ми створили цикл лекцій з історії Армії УНР, оскільки цей період є одним із найменш проговорених у війську. Це готовий самодостатній інструмент для офіцерів морально-психологічного забезпечення, який дає глядачу базове уявлення про створення та бойовий шлях Армії, традиції якої зараз відновлюються в Збройних Силах України". – розповідає ведучий і автор проєкту, ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик.


Три серії відеолекцій мають назви:


Структура і формації Армії УНР

Ключові військові операції Армії УНР

Видатні командири Армії УНР

"Особливість цього відеоконтенту полягає в тому, що його цільова аудиторія – військові. Саме тому обрана тематика близька для них – у відео йдеться про столітні традиції формування українського війська, цікаві деталі військових операцій, особливості ведення тактики часів Української революції 1917-1921 років.

Відеолекції для військових покликані також змити комуністичні маркери щодо мілітарної історії України", – коментує авторка проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті Ганна Байкєніч.

"Коли ми розпочинали роботу над відео, то постало питання, кого брати на роль спікера: історика, актора, відеоблогера? Але так як це лекції для військових, ми вирішили, що найбільш переконливим у цій ролі буде той, хто має військовий досвід.

Тож спікером став ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик", – деталізує координаторка проєктів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проєкту Тетяна Швидченко.


Над проєктом працювали:


Методичний супровід – Ганна Байкєніч, Олена Охрімчук;


Наукові консультанти – Михайло Ковальчук, Павло Подобєд, Владислав Куценко, Іван Гоменюк, Андрій Руккас, Максим Ющенко, Максим Майоров;


Спікер – Роман Кулик;


Сценарій – Роман Кулик, Тетяна Швидченко;


Режисери-оператори – Анастасія Швайко, Микола Швидченко;


Графіка – Микола Швидченко.


Закадрові голоси – Дмитро Савченко, Святослав Бойко.


Перша презентація відеолекцій для усіх охочих відбулася у День захисника України, 14 жовтня 2019 року, у рамках заходів Інституту під назвою "День захисника України. 1000 років нашому війську".

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.