УІНП презентує трисерійний проєкт відеолекцій з мілітарної історії України 1917-1921 років. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з освітньою платформою «Експертний Корпус» підготував серію відеолекцій з військової історії України 1917-1921 років під назвою «Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції».

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Тривалість цих відеороликів коливається у межах 30 хвилин – це дещо менше, ніж академічна лекція, проте саме завдяки короткій тривалості, а, головне, компактному викладу інформації, графіці, архівним світлинам та відеохронікам – цей відеопроєкт може зручно замінити чи доповнити лекції з воєнної історії для військових.

"Задовго до початку роботи над цим проєктом, ми проводили лекції з воєнної історії українського війська ХХ століття для військовослужбовців кількох частин.

У процесі цієї роботи стало зрозуміло, що у виховних структур військових частин є колосальний дефіцит інструментів для інформування особового складу про різні періоди нашої воєнної історії.

Останні роки відбувається активне очищення армії від радянських міфів та "спільних" з росіянами аспектів воєнних традицій. Але ми усвідомлювали, що почасти військовим не вистачає наративів і контенту про ті історичні події та постаті, які заступають на місце чужих і ворожих історичних та ідеологічних конструктів і персонажів.

Тому ми створили цикл лекцій з історії Армії УНР, оскільки цей період є одним із найменш проговорених у війську. Це готовий самодостатній інструмент для офіцерів морально-психологічного забезпечення, який дає глядачу базове уявлення про створення та бойовий шлях Армії, традиції якої зараз відновлюються в Збройних Силах України". – розповідає ведучий і автор проєкту, ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик.


Три серії відеолекцій мають назви:


Структура і формації Армії УНР

Ключові військові операції Армії УНР

Видатні командири Армії УНР

"Особливість цього відеоконтенту полягає в тому, що його цільова аудиторія – військові. Саме тому обрана тематика близька для них – у відео йдеться про столітні традиції формування українського війська, цікаві деталі військових операцій, особливості ведення тактики часів Української революції 1917-1921 років.

Відеолекції для військових покликані також змити комуністичні маркери щодо мілітарної історії України", – коментує авторка проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті Ганна Байкєніч.

"Коли ми розпочинали роботу над відео, то постало питання, кого брати на роль спікера: історика, актора, відеоблогера? Але так як це лекції для військових, ми вирішили, що найбільш переконливим у цій ролі буде той, хто має військовий досвід.

Тож спікером став ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик", – деталізує координаторка проєктів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проєкту Тетяна Швидченко.


Над проєктом працювали:


Методичний супровід – Ганна Байкєніч, Олена Охрімчук;


Наукові консультанти – Михайло Ковальчук, Павло Подобєд, Владислав Куценко, Іван Гоменюк, Андрій Руккас, Максим Ющенко, Максим Майоров;


Спікер – Роман Кулик;


Сценарій – Роман Кулик, Тетяна Швидченко;


Режисери-оператори – Анастасія Швайко, Микола Швидченко;


Графіка – Микола Швидченко.


Закадрові голоси – Дмитро Савченко, Святослав Бойко.


Перша презентація відеолекцій для усіх охочих відбулася у День захисника України, 14 жовтня 2019 року, у рамках заходів Інституту під назвою "День захисника України. 1000 років нашому війську".

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.