Мерія Харкова подала до суду на УІНП через Жукова

У Кернеса незадоволені тим, що УІНП вказує мерії на порушення закону і комунікує з правоохоронними органами.

Харківська міська рада вирішила судитися з Українським інститутом національної пам'яті. Мерія просить суд заборонити УІНП втручатися в роботу міського самоврядування. Фотокопія позову, поданого до Окружного адміністративного суду Києва, опинилася в розпорядженні DT.UA.

Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Геннадий Кернес /Facebook

Підставою для позову стала реакція Інституту на спроби перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Георгія Жукова, встановлення пам'ятника радянському воєначальнику, а також меморіальної дошки почесному громадянину Харкова, генералу КҐБ Юрію Шрамку.

УІНП нагадав міськраді та меру Харкова Геннадію Кернесу, що ці дії є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму, порушують чинне законодавство, і за них передбачена кримінальна відповідальність.

При цьому укладач позову цитує в документі норми Закону, що прямо забороняють називати вулиці на честь радянського керівництва і партійних функціонерів.

Проте нагадування УІНП про неприпустимість порушення згаданих норм і звернення до правоохоронних органів називає "втручанням" у діяльність міськради.

Зокрема, йдеться про листи УІНП до міськради про неприпустимість перейменування будь-якої вулиці на честь маршала Жукова і встановлення дошки генералові КҐБ Шрамку.

У зв'язку з перейменуванням проспекту Григоренка на честь маршала Жукова Служба безпеки України зареєструвала кримінальне провадження за статтею 436-1 Кримінального кодексу (виготовлення, розповсюдження комуністичної, і нацистської символіки, пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів).

У свою чергу, поліція розслідує факти зловживання владою або службовим становищем посадових осіб міськради, кваліфікуючи їх дії за ст. 364 КК. СБУ і поліція запитують у міськради документи про його діяльність і співробітників та проводять інші слідчі дії.

У мерії також висловили невдоволення тим, що рішення міськради про присвоєння проспекту Григоренка імені Жукова було оскаржено в суді, і позивачі спиралися, в тому числі, на роз'яснення Інституту про незаконність перейменування.

Перелічені дії УІНП міськрада розцінює як втручання в її роботу і просить визнати їх незаконними. Мерія також просить суд зобов'язати Інститут "утриматися від втручання у здійснення Харківською міською радою, харківським міським головою, виконавчими органами та посадовими особами функцій і повноважень".

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова вважає позов міськради безпідставним.

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Марія Тахтаулова / Facebook

"Згідно з Положенням про Інститут, серед завдань зазначено недопущення використання символів тоталітарних режимів. Отже, цим позовом фактично намагаються обмежити нашу діяльність і перешкодити виконувати функції, які покладено на Український інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.