У Кернеса через інтернет зібралися перейменувати проспект на честь маршала Жукова

У Харкові мерія організовує громадське обговорення для перейменування проспекту, названого на честь радянського генерала-дисидента Петра Григоренка, на проспект Маршала Жукова.

Як передає Depo.Харків, відповідне повідомлення від 19 листопада розміщене на сайті Харківської міської ради.

 

Офіційно захід називається "громадське обговорення у формі електронної консультації з питання присвоєння імені Маршала Жукова шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка в місті Харкові".

Громадське обговорення-електронна консультація відбуватиметься на сайті мерії Харкова.

"Необхідність громадського обговорення цього питання обумовлена надходженням до Харківської міської ради пропозицій від ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення історичної назви проспекту в місті Харкові імені Маршала Жукова та з метою залучення представників громадськості до розгляду зазначеного питання", - йдеться в повідомленні.

Строк подачі пропозицій та зауважень – до 18 грудня. Пропозиції подаються за електронною формою.

Відповідальною за проведення громадського обговорення визначено заступника міського голови – керуючого справами виконавчого комітету міської ради Тетяну Чечетову-Терашвілі.

Звіт за результатами громадського обговорення та узагальнені пропозиції, отримані під час проведення громадського обговорення, будуть оприлюднені не пізніше 1 січня 2020 року на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.

Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.