АНОНС: Харків'янам прочитають серію лекцій з історії міста

Відомий харківський краєзнавець, журналіст, автор "Історичної правди" Андрій Парамонов розпочинає серію лекцій, присвячених маловідомим сторінках історії міста

Про це повідомляє видання KHARKIV Today, у прес-центрі якого відбуваимуться лекції.

 

"Вечірні розмови з Андрієм Парамоновим" відбуватимуться щочетверга.

Перша лекція буде присвячена Василю Карпову та його "Запискам старожила".

Далі будуть такі теми:

24 жовтня - Подорож мапою Харкова 1742 року

31 жовтня - Стефан Андрійович Таранушенко - консерватор часу

7 листопада - Православні храми Харкова 1646-1917 років

14 листопада - Архітектор Федір Іванович Данілов

21 листопада - На південь від Харкова: після Курської битви, вересень 1943 року

28 листопада - Дмитро Яворницький в Харкові

5 грудня - Сім неофіційних історій про Харків.

Час: 18.30

Місце: прес-центр KHARKIV Today (вул. Мироносицька, 8)

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.