Поліція шукає кістки відьми, які викрали понад 150 років тому

Шотландські поліцейські розшукують кістки відьми Ліліас Еді. Їх викрали ще у XIX ст. Череп жінки зник у 1940-х. Відновити її зовнішній вигляд вдалося за його фотографіями.

Ліліас звинуватили у відьомстві 1704-го. Сусіди запевняли, що чаклунка напускала ману та мала статевий контакт із дияволом, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на The Washington Post.

 

Її мали спалити на вогнищі, але жінка скоїла самогубство у тюремній камері. Налякані жителі поховали її у болотистій місцевості на побережжі, накривши місце поховання великим каменем.

Люди того часу вірили, що диявол може повернути своїх послідовників із мертвих у вигляді зомбі, щоб переслідувати живих, якщо вони не будуть поховані належним чином.

Влада Шотландії зазначає, що якщо вдасться знайти кістки, то їх додадуть до поховання, над яким встановлять пам'ятник тисячам чоловіків та жінок, які загинули від рук кривавої інквізиції.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.