Артефакт з піраміди Хеопса знайшли у коробці для сигар

У британському Абердині в коробці з-під сигар знайшли втрачений єгипетський артефакт.

Він може пролити нове світло на велику піраміду Хеопса, сподіваються науковці, повідомляє ВВС. України.

 
ФОТО: UNIVERSITY OF ABERDEEN

Випадкове відкриття зробила працівниця Абердинського університету під час перевірки колекції.

Фрагмент деревини віком 5000 років, що розпався на кілька шматків, вважають надзвичайно важливим.

Інженер Вейнман Діксон вперше виявив його у 1872 році в одній з камер піраміди Хеопса, що належала дружині фараона.

Шматок кедра, який, як вважають, використали під час будівництва піраміди, подарували Абердинському університету 1946 року, але пізніше загубили.

Його знайшла помічниця куратора Абір Еладані, вивчаючи предмети азійської колекції університету.

Абір, яка родом з Єгипту та 10 років працювала в музеї в Каїрі, зіставила знахідку з іншими історичними записами та малюнками.


Захований на видному місці

"Я підняла документи по Єгипту і відразу зрозуміла, що це і що пропажа була фактично у всіх на очах. Вона просто потрапила не в ту колекцію", - каже вона.

"Я археолог і працювала на розкопках у Єгипті, але ніколи не думала, що саме тут, на північному сході Шотландії, знайду щось настільки важливе для спадщини своєї країни, - додала дослідниця. - Це лише невеликий фрагмент деревини, але він дуже важливий, з огляду на, що це один з трьох предметів, які коли-небудь були виявлені всередині піраміди Хеопса".

Два інших предмети, знайдені Вейнманом Діксоном, - м'яч і гак – зараз зберігаються у Британському музеї, але деревини не було.

"Колекції університету налічують сотні тисяч предметів, шукати подібний артефакт – це, як шукати голку в копиці сіна, - додає Абір. – Тому я не могла повірити, коли зрозуміла, що було всередині цієї звичайної бляшаної коробки для сигар".

Обмеження, пов'язані з Covid, затримали дослідження кедрового фрагмента, але нещодавно отримані результати показують, що деревина може бути датована 3341-3094 роками до Р.Х.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.