Печатка як свідок війни Кемпбеллів і Макдональдів. Археологи знайшли цікавий артефакт

У Шотландії археологи з Університету Редінга знайшли невелику гербову печатку у замку Дунівейг на острові Айла. Її використовували при відправленні таємних послань.

Вона слугує підтвердженням переказів про ворожнечу двох кланів – Кемпбеллів і Макдональдів, повідомляє Газета.UA із посиланням на Ancient Origins.

 
Фото: Sarah Lambert-Gates & Darko Maricevic / Antiquity Publications Ltd, 2020

Знайдена печатка була відлита в формі квітки. Виготовлена зі сплаву свинцю та олова з сурмою і сріблом. Її діаметр 36 мм. На зворотному боці викарбувано дату – 1593 рік.

Власника печатки ідентифікували по гербу. На думку археологів, вона належала серу Джону Кемпбеллу з Каудора. На початку XVII століття клан Кемпбеллів боровся з кланом Макдональдів за стратегічні території на західному узбережжі Шотландії.

Одним із найважливіших оплотів був острів Айла, який належав Макдональдам. На ньому знаходиться замок Дунівейг – на краю східного мису затоки Лагавулін. Він побудований в XVI столітті на руїнах більш давньої споруди.

Замок Дунівейг був головною цитаделлю Макдональдів. 1494 року клан відлучили від корони. З тих пір у нього почалися неприємності. Люди Кемпбеллів усе частіше вторгалися на землі Макдональдів, прикриваючись волею короля. 1615 року королівською волею замок Дунівейг передали серу Джону Кемпбеллу з Каудора. Це поклало початок війні двох кланів.

Вважається, що 1593 рік був особливо неспокійним в історії Кемпбеллів. За рік до цього сера Джона Кемпбелла, власника Каудора, вбили люди його ж клану. Дослідники передбачають, що печатка була виготовлена за наказом його сина, якого також звали Джон.

Археологи з'ясували, що будівлю замку, в якій знайшли печатку, звели після облоги 1614 року. Можливо, печатку використовували для листування з королівською родиною. Дослідники говорять, що замок Дунівейг переходив із рук у руки. Клан Макдональд 4 рази відбивав його у противника. Але Кемпбели щоразу повертали його собі.

Ймовірно, під час такої облоги печатку заховали, щоб не дісталася ворогові. А знайти її власник потім не зміг, тому що над місцем схову оборонці насипали земляний вал.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.