Чим буде займатися Інститут нацпам'яті у Харкові

Презентація Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського національної пам'яті відбулася в найбільшому після столиці місті України. Про «бандеризацію» знову ніхто не говорив.

Чим буде займатися новий підрозділ УІНП – про це розповіли його співробітники на прес-конференції 4 вересня. Повідомляє Kharkiv Today.

"Тактично – це кілька напрямків: моніторінг процесу декомунізації, власні проекти, спрямовані на дослідження та репрезентацію локальних сюжетів, інформаційна та організаційна підтримка продуктів УІНП на місцях," - повідомила під час прес-конференції Марія Тахтаулова, яка очолила відділ у Харкові.

 
Учасники прес-конференції

"Якщо говорити про стратегічне бачення, то це – органічне поєднання локального із загальнонаціональним," - так характеризує місію регіональних представництв УІНП Тахтаулова.

"Сьогодні усе більш актуальним стає врахування регіональних особливостей і тісніша співпраця з регіонами," - додав заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Історик каже, що з появою Інституту нацпам'яті Україна дала оцінку злочинам тоталітарних режимів – як нацистського, так і комуністичного і намагається подолати історичні міфи, які досі функціонують у колективній пам'яті українців.

Інститут нацпам'яті активізує свою діяльність в регіонах. Північно-Східний відділ став першим серед новостворених регіональних представництв. Він охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області. Наразі такі відділи створені також у Вінниці та Дніпрі. Незабаром з'являться представництва УІНП у Львові та Одесі.

"Для популяризації українського минулого Український інститут національної пам'яті створює виставки, настольні ігри, відеороліки, видає книжки. Таким проектом, який дозволяє по-новому подивитися на минуле є і презентація музичного альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька", - говорить Володимир Тиліщак.

 
Презентація альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька" відбулася у органному залі Харківської обласної філармонії
 
Аншлаг

Презентацією цього альбому у Харківській обласній філармонії завершилася презентація УІНП у Харкові.

Найближчим часом у Харкові відкриють виставку "Фактор Свободи". Наприкінці вересня відбудеться методичний семінар для викладачів та вчителів. Також філія УІНП перейматиметься питаннями декомунізації, серед яких – незаконне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова.

Марія Тахтаулова заявила:

"Зараз можу повідомити, що справа знаходиться у Харківському окружному адміністративному суді. П'ять позовів об'єднані в одне провадження і питання стосовно його судового розгляду у звичайному режимі залишається відкритим: поки йде мова про письмове провадження.

Також триває розслідування Нацполіції стосовно рішення Харківської міської ради.

Днями виникло питання щодо встановлення дошки Юрію Шрамку. Людина 20 років працювала у КГБ на керівних посадах і у відповідності із Законом не може бути увічнений…

Також є багато питань щодо метрополітену. З ними також контактуємо, сподіваємося на розуміння і виконання закону".

Відео прес-конференції доступно на facebook-сторінці УІНП.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.