Чим буде займатися Інститут нацпам'яті у Харкові

Презентація Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського національної пам'яті відбулася в найбільшому після столиці місті України. Про «бандеризацію» знову ніхто не говорив.

Чим буде займатися новий підрозділ УІНП – про це розповіли його співробітники на прес-конференції 4 вересня. Повідомляє Kharkiv Today.

"Тактично – це кілька напрямків: моніторінг процесу декомунізації, власні проекти, спрямовані на дослідження та репрезентацію локальних сюжетів, інформаційна та організаційна підтримка продуктів УІНП на місцях," - повідомила під час прес-конференції Марія Тахтаулова, яка очолила відділ у Харкові.

 
Учасники прес-конференції

"Якщо говорити про стратегічне бачення, то це – органічне поєднання локального із загальнонаціональним," - так характеризує місію регіональних представництв УІНП Тахтаулова.

"Сьогодні усе більш актуальним стає врахування регіональних особливостей і тісніша співпраця з регіонами," - додав заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Історик каже, що з появою Інституту нацпам'яті Україна дала оцінку злочинам тоталітарних режимів – як нацистського, так і комуністичного і намагається подолати історичні міфи, які досі функціонують у колективній пам'яті українців.

Інститут нацпам'яті активізує свою діяльність в регіонах. Північно-Східний відділ став першим серед новостворених регіональних представництв. Він охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області. Наразі такі відділи створені також у Вінниці та Дніпрі. Незабаром з'являться представництва УІНП у Львові та Одесі.

"Для популяризації українського минулого Український інститут національної пам'яті створює виставки, настольні ігри, відеороліки, видає книжки. Таким проектом, який дозволяє по-новому подивитися на минуле є і презентація музичного альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька", - говорить Володимир Тиліщак.

 
Презентація альбому "Пісні Української революції" гурту "Хорея Козацька" відбулася у органному залі Харківської обласної філармонії
 
Аншлаг

Презентацією цього альбому у Харківській обласній філармонії завершилася презентація УІНП у Харкові.

Найближчим часом у Харкові відкриють виставку "Фактор Свободи". Наприкінці вересня відбудеться методичний семінар для викладачів та вчителів. Також філія УІНП перейматиметься питаннями декомунізації, серед яких – незаконне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова.

Марія Тахтаулова заявила:

"Зараз можу повідомити, що справа знаходиться у Харківському окружному адміністративному суді. П'ять позовів об'єднані в одне провадження і питання стосовно його судового розгляду у звичайному режимі залишається відкритим: поки йде мова про письмове провадження.

Також триває розслідування Нацполіції стосовно рішення Харківської міської ради.

Днями виникло питання щодо встановлення дошки Юрію Шрамку. Людина 20 років працювала у КГБ на керівних посадах і у відповідності із Законом не може бути увічнений…

Також є багато питань щодо метрополітену. З ними також контактуємо, сподіваємося на розуміння і виконання закону".

Відео прес-конференції доступно на facebook-сторінці УІНП.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.