АНОНС: У Запоріжжі презентують "Пісні Української революції"

У Запоріжжі відбудеться концерт «Хореї Козацької» із презентацією музичного альбому «Пісні Української революції».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

"Пісні Української революції" - це спільний проект Українського інституту національної пам'яті, народного артиста України Тараса Компаніченка та гурту "Хорея Козацька", присвячений 100-річчю Української революції 1917-1921 років.

Серед авторів текстів та композиторів творів – класики української культури: Павло Тичина, Христя Алчевська, Олександр Олесь, Роман Купчинський, Ярослав Ярославенко, Михайло Гайворонський, Олександр Кониський та інші.

"Твори, що увійшли до альбому "Пісні Української революції" – це частка моєї тридцятилітньої праці пошуку правдивих музичних пам'яток про ту, унікальну своїм національним пробудженням, епоху. Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-21 років.

Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, студентськими хорами, Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття", - розповідає музикант, кобзар, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

Завантажити альбом можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатор заходу: Український інститут національної пам'яті, Запорізька обласна державна адміністрація.

Партнери: Запорізька філармонія.

Час: 21 серпня, середа, 18.00

Місце: Запорізька обласна філармонія, пр. Соборний, 183, м.Запоріжжя,

Вхід вільний!

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.