У Харкові «Нацкорпус» «повісив» депутатів, які голосували за проспект Жукова

На площі Конституції в Харкові 1 липня відбулась акція-перфоманс проти повернення проспекту Петра Григоренка імені маршала Георгія Жукова.

Як повідомляє кореспондентка Громадського, акцію організував «Національний корпус».

 
Фото: Марія ВовкГромадське

Так, протестувальники встановили шибениці, на яких повісили опудала, що зображують депутатів Харківської міськради, які голосували за рішення повернути проспекту Григоренка попередню назву.

За словами представника «Нацкорпусу» Михайла Коваленка, акція буде продовжена. «Серед повішених будуть корупціонери і реваншисти», — заявив Коваленко.

На акції протесту зібралось близько півсотні людей.

На питання, чому «Нацкорпус» вирішив провести саме таку акцію з шибеницями, Коваленко відповів, що таким чином вони хотіли провести «процедуру люстрації корупційним чиновникам» та привернути увагу міських чиновників, що питання незаконного перейменування проспекту все ще обурює харків’ян.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.