Вперше в Україні особа із синдромом Дауна отримала вищу історичну освіту

Мешканець Луцька Богдан Кравчук, який має синдром Дауна отримав вищу освіту історика. Це перший такий прецедент в Україні.

Про це повідомила представник Українського інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук у "Фейсбуці".

За її словами, Богдан Кравчук вступив на історичний факультет Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки у 2014 році.

 
Богдан Кравчук
FB Леся бондарук

За словами матері Богдана, Євгенії Кінах, любов до історії хлопцю прищепив дідусь.

Завдяки міністру освіти Сергію Квіту та його заступнику Павлу Полянському вдалося скасувати радянську норму 1970-х років, яка забороняла здобувати вищу освіту людям з такими захворюваннями.

"Усі ці 5 років Богдан сумлінно вчився і часто був набагато успішнішим за звичайних студентів. Вони могли прогуляти, недовчити... А Богдан так любить історію, що він не міг бути іншим і не міг підвести високу довіру до його можливостей. У його успіхах велика допомога Мами Євгенії Кінах, яка була незмінним асистентом свого любимого студента", – написала Леся Бондарук, яка теж долучилася до боротьби Богдана за право на вищу освіту. 

Диплом бакалавра історії Богдан отримав 11 липня.

"Приклад Богдана – це промінь надії багатьом батькам особливих дітей. Бо відтепер вони знають, що якщо вірити у своїх дітей і розвивати їхні можливості, то мрії збуваються", – переконана Бондарук.

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.