Поліція відкрила провадження через повалення погруддя Жукова в Харкові

Українська поліція порушила кримінальне провадження через повалення погруддя маршала СРСР Георгія Жукова в Харкові.

Національна поліція відкрила кримінальне провадження в зв'язку з подіями під час пікетування об'єднавчого з'їзду партії "Довіряй справам", що пройшов у Харкові в неділю, 2 червня, повідомляє «Німецька хвиля».

 

"Під час пікетування з'їзду політичної партії група громадян знесла пам'ятник (бюст маршала СРСР Георгія Жукова. - Ред.) на проспекті Петра Григоренка та розпилила сльозогінний газ у натовп...

Троє співробітників поліції, які несли службу і забезпечували правопорядок біля пам'ятника, отримали хімічний опік очей і були доставлені в лікарню", - повідомив відділ комунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Кримінальне провадження порушено за статтями про хуліганство та погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 5 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії "Довіряй справам", влаштували "коридор ганьби" для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника "Відродження".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.