Поліція відкрила провадження через повалення погруддя Жукова в Харкові

Українська поліція порушила кримінальне провадження через повалення погруддя маршала СРСР Георгія Жукова в Харкові.

Національна поліція відкрила кримінальне провадження в зв'язку з подіями під час пікетування об'єднавчого з'їзду партії "Довіряй справам", що пройшов у Харкові в неділю, 2 червня, повідомляє «Німецька хвиля».

 

"Під час пікетування з'їзду політичної партії група громадян знесла пам'ятник (бюст маршала СРСР Георгія Жукова. - Ред.) на проспекті Петра Григоренка та розпилила сльозогінний газ у натовп...

Троє співробітників поліції, які несли службу і забезпечували правопорядок біля пам'ятника, отримали хімічний опік очей і були доставлені в лікарню", - повідомив відділ комунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Кримінальне провадження порушено за статтями про хуліганство та погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 5 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії "Довіряй справам", влаштували "коридор ганьби" для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника "Відродження".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.